Сьогоднішнє читання підводить нас до моменту Тайної Вечері. Ми бачимо що Ісус заздалегідь очікував своєї неминучої смерті та скликав учнів на останню зустріч. Найбільш цікавим моментом на початку є четвертий вірш:

«устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.»

Слово рушник в даному випадку означає частину одягу – тканину яку на себе одягали служки, щоб обслуговувати господарів та гостей.

Якщо забігти наперед до самого поховання Ісуса після його страти – в кожному Євангелії ми побачимо,  що Ісуса обгортають у плащаницю.

Матвія 27:59

«І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою.»

Ідентичний текст можна знайти у Євангелії від Марка 15:48, Луки 23:53 та Івана 19:40

Подібні вірші відрізняються деталями, але сутність цієї аналогії полягає в тому що Ісус своїми діями – символізує власну жертовність. Він роздягнувся подібно до того як його роздягали перед стратою, та загорнувся в символічну плащаницю.

Повертаємося до сьогоднішнього читання. 5 вірш каже що Ісус почав вмивати учням ноги та витирати цим «рушником».

Петро подібно до пересічної особи на початку не розуміє що саме розгортається перед ним та іншими учнями. Нам теж знадобиться час, щоб зрозуміти глибину ритуалу, що проводить Ісус.

Омовіння ніг це стародавній юдейський ритуал, безпосередньо пов’язаний з жертвоприношенням агнця.

Левит 1:9

«А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, це цілопалення, вогняна жертва, пахощі любі для Господа».

Голінки – себто ноги, омиваються, щоб очистити жертву перед Господом.

В цьому ритуалі присутній глибокий символізм – Ісус агнець Божий, готується до того, що його принесуть в жертву та готує своїх учнів, бо вони теж стануть жертвою для Господа. Для того, щоб стати жертвою угодною, необхідне очищення – і мова йде про очищення духовне.

5 вірш:

«Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь.»

У Євангелії від Івана 15:3 читаємо:

«Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.»

Тобто ми бачимо, що Слово очищує нас, та Господь Ісус через себе, свої страждання та жертвою свого життя – дарує нам очищення.

Вірші 14 та 15 довершують цю думку, але також додають важливу деталь:

«А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.  Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.»

Тобто ми маємо не лише очиститись через Слово та Христа, але й бути жертовними подібно до Ісуса – любити ближніх та жертвувати їм себе.