12 серпня 2014 Мт 17, 22-27

Того часу, коли Ісус з учнями зібралися в Галілеї, Він сказав їм: «Син Людський буде ви­даний у руки людям, і вони Його вб’ють, але третьо­го дня Він воскресне». І учні дуже засмутилися. Коли вони прибули в Капер­наум, наблизилися збирачі ди­драхм до Петра і запитали: «А ваш Учитель за­платить дидрахму?» Він відповідає: «Так». А коли увійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: «Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи з чужих?» Коли той відповів: «Із чужих», – то Ісус сказав йому: «Отже, сини віль­ні. Але, щоб ми не спокусили їх, пі­ди до моря, закинь вудку, візьми ри­бу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир; візь­ми його і дай їм за Мене та за себе».

 

Чи тобі колись хотілось стати видатним? Так щоб про тебе дізнались інші. Щоб тебе помітили? А ще краще аби почали брати автограф.

Більшість з нас в дитинстві мріяв стати КИМОСЬ НАЙБІЛЬШИМ, як і учні Ісуса:

“Хто найбільший у Небеснім Царстві?”

Відповідь Ісуса мабуть стала для них несподіваною

Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство.

Цікаве слово «навернетеся» («стрефо»), яке в перекладі з грецької означає обертатись, перетворитись.

Як дорослі чоловіки можуть перетворитись на малих дітей?

«Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?» (Йн 3:4)

Ісус же відповів:

Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже. (Йн 3:5)

Цікаво що Ісус, колив говорив про Царство Боже, то використовував для порівняння малі речі: зерно (Мк4:26); зерно гірчиці, яке найменше із зерен (Мк 4:30); закваску (Лк 18:21). Тобто щось мале, але яке має потенціал до зростання. І це не зерно саме в себе вклало цей потенціал. Дитина так само є кимось малим, хто ще формується і має потенціал до зростання. А ще можливо тому, що серце дитини дуже щире і відкрите. Дитина зажди шукає підтримки в батьків. Дитина ще не знає що робити? Куди йти?. Для неї світ це загадка. Вона потребує «дороговказів», які б підказували як має крокувати.

І в сьогоднішньому першому читанні Бог через пророка Єзекеїла дає такі дороговкази:

1) слухай, що Я (Бог) говоритиму до тебе;

2)спожий, що Я (Бог) даю тобі;

3)йди;

4) говори

Зазвичай ми більше говоримо, ніж слухаємо. А Бог сьогодні конкретно говорить

Іди до дому Ізраїля і говори до них МОЇМИ словами.

Які ж вони Божі Слова?

всі вони – справедливі; дорожчі від золота найщирішого і солодші від меду й патоки найсолодшої (Пс 19:10)

Які солодкі твої слова для мого піднебіння, для уст моїх солодші меду! (пс 119:103)

Чиї Слова мав говорити пророк? Свої чи Божі? І де він їх мав взяти?

Спочатку СЛУХАТИ (бути в поставі послуху) і СПОЖИВАТИ, (тобто стати відкритим на Бога, як мала дитина). Й коли вже внутрішні пустоти будуть наповнені лише тоді нести це Слово іншим.. Але це Слово вже не буде «моралізаторством», де я буду всім розказувати як жити з постави дорослої людини, а Словом, яке дає надію… Особливо зараз, в непростий для кожного з нас час…