• Спільнота Дабар
• Дата публікації 30 Липня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 30 липня

Мт 13, 47-53

Ісус сказав до натовпу:«Подібне також небесне царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають. Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
Чи ви це все зрозуміли?»«Так!» – йому відповіли. Тоді сказав їм: «Ось чому кожний книжник, навчений про небесне царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе». Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.

Справедливістю є благославляти Бога. Для книжників та фарисеїв та й взагалі для всіх євреїв благословління Бога було спецефічною формою молитви подяки, тому євреї мали припис в збірці обов’язків релігійних, щоб кожного разу, коли хтось переживає приємність або певну радість, то відразу благословив Бога. Переживаю якусь радість, приємність, щось тобі вдалося – благослав Бога. Це була заповідь. Все є даром від Бога, тому за все потрібно дякувати, так евреї розуміли світ. Дякувати чи благословити для евреїв – одне і теж. Це – синоніми. Але також благословити Бога потрібно було, коли когось оминуло нещастя. Не тоді, коли спіткало нещастя, але тоді, коли оминуло. Наприклад: єврей зупинявся і говорив: « Боже, дякую Тобі, бо мене колісниця (машина) не переїхала хвилину тому, а мала мене вбити. Боже, благословлю Тебе, що оминуло мене нещастя». Такі були заповіді єврейські, таке було мислення єврейське: маєш шастя – благослав Бога, щось тобі вдалося – благослав Бога. За все добре – благослав Бога. І навіть, коли тебе оминуло нещастя. А Ісус говорить:праведність твоя має бути більша, ніж єврейська. Детальніше це означає –  благослав Бога навіть за те, що переживаєш нещастя. Така є більша справедливість. Благославити за нещастя. Коли за терпіння чи клопоти, як християнин, дякуєш Богові, то що тоді відбувається? Можливо, ти здаватимешся собі ідіотом або дурним? Єврей за нещастя чи клопоти не дякує Богу. Він ламентує. Є ламентації в Біблії. Але Ісус, творячи царство християн, говорить: ні, не тільки за успіх, за радість і приємність і навіть як омине тебе нещастя – благослав Бога. Твоя справедливість хай буде більша, щоб ти міг ввійти в Царство Боже. Благослав Бога також за те, що тебе доторкає нещастя. І тут би хтось сказав би: «Але як це можливо, щоб дякувати за нещастя?», « як можна дякувати за труднощі? Як можна дякувати за те, що не хочеться жити, за те, що я сумний? Чи можна Богу про це говорити: дякую? Або: хвалю Тебе, будь благословений Боже?».

Ми, християни, виражаємо подяку Богові, благославимо Бога на Євхаристії. Євхаристії означає «Подяка». Етимологія слова «Євхаристія»: «ев», префікс, котрий означає щастя. Наприклад, евдаймонія – «щасливий дух». «Харистія» походить від «харіс», що означає радість. На Євхаристії відбувається «щаслива радість». Що це означає? Під час Євхаристії зустрічається нещастя з щастям. Будучи людиною нещасливою, хочу подякувати за мої нещастя Богові, так, як це робив Ісус Христос. А Ісус дякував Богу за хрест, за терновий вінець, за кривди. І що тоді трапилось з Ісусом? Щастя. Після трьох днів Ісус воскрес. І я також воскресну із свого терпіння, нещастя.

З якого приводу я переживою нещастя або терпіння? Що найбільше приносить мені терпіння і що є джерелом мого терпіння? Чи можу це назвати? Можу за це подякувати Богу?