• Спільнота Дабар
• Дата публікації 28 Лютого, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Мк.9, 2-10

«І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі…»

Три намети! Від кого ж вони хотіли сховатися, втекти?

—     Може від батьків, тікаючи з дому?

—     Від своїх чоловіка/дружини, пізно додому приходячи, шукаючи привід десь з друзями затриматись, чи на роботі допізна засиджуємось.

—     Від роботи, опираючись на кризу в країні і на відсутність робочих місць.

—     Ховаємось від себе самих, оточуючи себе друзями, знайомими, спілкуванням.

—     Чи від людей і світу, закриваючись в чотирьох стінах тощо.

Як бачимо, втеча може бути багатогранною. Не існує одного випадку для всіх. Кожен з нас має щось своє.

Їх було троє: «А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він преобразився перед ними». І в кожного була своя причина залишитися на тій горі.

Петро, наприклад мабуть вже мав певну свідомість тієї відповідальності, яка на нього була покладена Ісусом. І це могло закласти певний страх, «А чи я зможу…?».

Можемо втекти від кого завгодно, але від себе ніколи, і від Бога також … «І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса».

Доказом цього є пророки які явилися Ісусові: Ілля і Мойсей.

Знаємо, що Мойсей тікав, намагався приховати свій гріх, противитись волі Бога, врешті решт повернувся до Єгипту, до свого народу, і повів їх за собою. Попри всі страхи які його переслідували.

Ілля також намагався втекти, тому було багато причин… І залишившись на одинці з собою в печері, зустрів Бога, зумів почути Його.

Після реальної зустрічі з Богом, сміло можемо поглянути своїм страхам в обличчя, і повернутися туди, від чого намагаємось сховатися.  І маючи таку міць, опору, підтримку, маємо сміливість піти на зустріч своїм страхам і подолати їх. Власне Мойсей та Ілля так і вчинили у свій час. Учні Ісусові також спустилися з гори з Ісусом в лоно своїх страхів, але вже іншими людьми. На тій горі не тільки Ісус преобразився перед ними, але і їх мислення преобразилось. Той час проведений з Богом є чимось неймовірним, тим що міняє твоє життя, і твій погляд на своє життя.

Настане мить, коли думатимеш, що ти сам, і озираючись навколо нікого не буде поруч, лише Ісус. Він завжди поруч тебе!