• Спільнота Дабар
• Дата публікації 17 Липня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми на 17 липня

Мт 12, 1-8

Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти. А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: “Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу”. Та Він відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним? Коли увійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були! Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні? Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм. Коли б ви збагнули, що це значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – то ніколи не осуджували б невинних. Адже Син Людський є Володарем і суботи”.

Сьогодні Ісус з учнями і фарисеями йде через засіяні поля і знову нагадує про милість.

Слова з пророка Осіїї «Милості хочу, а не жертви» згадує саме Євангеліст Матвій. Перший раз після свого навернення, коли Ісус був у нього в гостях, а фарисеї знову намагались дорікати учням і Ісусу. (Мт 9,13). Другий раз в сьогоднішньому читанні (Мт 12,7). Можливо, євангеліст Матвій пише про це, бо сам досвідчив, що означає милість. Нагадаємо, що Матвій був митарем і перебував в постійному осудженні, люди йому не довіряли. Милість та довіру він отримує від Ісуса, коли той кличе його.

На грецькій слово милість звучить як «’Ελεος (Элэос)» і має такі переклади: милість, милосердя, співчуття, співчуття людині, яка знаходиться в пригніченому стані, дар, який не треба заслуговувати або повертати. Таке є широке значення слова милість, те, чого від нас чекає Господь.

Цікаво, що в Старому Заповіті це слово вживається більше, ніж 100 разів, а в Новому лише 27. Так, ніби, Господь нас готував, говорив, вчив, нагадував про свою милість, милість до інших, говорив про Свою сутність милосердного Бога….але здається, до нас це доходить не так швидко.

Повертаючись до наших фарисеїв, звернімо увагу, що сьогодні Ісус не називає їх лицемірами, а говорить до зрозумілою для них мовою – мовою Писання, викриваючи їх. Оскільки фарисеї були освіченими, знали Слово та Закон, то вони можуть бути образом досвідчених християн. Християни, які мають довід життя з Богом, читають Біблію, ходять до церкви, ніби йдуть за Ісусом, але щось не «клеїться» у відносинах з Ним.

Читаючи сьогоднішнє Слово, я згадала книгу Ніла Лозано «Старший брат повертається» про старшого брата з притчі про блудного сина. Автор говорить, що старший брат – це образ досвідчених християн, які за своїм повсякденним християнським життям втратили справжні відносини з Богом, стали заскорузлі законники, легалісти, не здатні бути милосердними, не здатні любити. Саме в такому стані віруюча людина забуває про милість до інших, бо вони не такі правильні та досвідчені. Закон стає Богом, «чоловік для суботи (Мр 2:27).

Пророк Осія продовжує свої слова: «Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.»(Ос  6:6)

Господь хоче від нас милості, а ще Богопізнання.  Богопізнання це будування відносин з Богом, пізнання Його як особи, вчитись від Нього, в тому числі милості, слідування за Ним по полю життя, не для того, щоб бути правильними християнами, а щоб справді шукати Його.