• Спільнота Дабар
• Дата публікації 22 Вересня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

22 вересня Лк 8:16-1  

Чомусь так є, що не комфортно почуваєшся в темряві: ввечері на вулиці, в темному приміщені. Чому так є? Тому що видимість стає гірша, не знаєш чого очікувати. Може десь ховається хтось, а його не бачиш. А коли є світло, то все стає прозоро, чітко і ти все бачиш, що навколо тебе відбувається. Тому кожен з нас любить світло, з ним безпечніше.

В сьогоднішньому слові читаємо про світильник, який дає світло і коли засвічують, то не ховають його. Що це символізує? В старому завіті багато місць писання , де зустрічається слово «світильник». Бог наказував Аронові, щоб в кивоті завіту, де перебував Бог, всю ніч горів світильник (Вх 27:20-21). Чому?  Коли в будинку засвічують світильник, то бачачи світло, знаємо, що там хтось є, він не порожній. Так і в Писанні, Бог заповів про світло, тобто Його присутність в кивоті.  І сьогодні в храмі горить лампадка біля дарохранительниці, що символізує світло Христа, присутність Господа.

Господь дає нам один із видимих знаків Своєї присутності тут на землі посеред нас. Бо нам треба побачити, торкнутися, щоб повірити.

Світло дає змогу побачити шлях, куди мені йти, як в Старому завіті вогняний стовп супроводжував ізраїльський народ (Вх 40: 38).  Тому “Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло” (Лк 8:16). Коли я маю світло Боже, тобто Його славу у своєму житті, то не маю ховати його від інших.

Лк 8:17. В кожного з нас є таємні місця, які не хочеться розкривати іншим і ми їх ховаємо в пітьмі. А Боже світло-слава розкриває наші хованки. Тому не завжди хочемо впускати Господа до всіх сфер свого життя.

Лк 8:18. Ісус закликає нас приймати Його світло. Головне не помилитися, бо може так статися, що ми шукали не того світла, яке може дарувати спасіння.

Ніхто не засвічує світила, щоб сховати його.