• Спільнота Дабар
• Дата публікації 2 листопадаа, 2015
• http://www.dabar.org.ua

У сьогоднішньому читанні йдеться про вагомий момент Божої ідеї щодо людства. Ісус Христос, Син Божий, Син Чоловічий, приходить у славі, щоб відділити з народу людей праведних і людей невіруючих. Саме Він має цю владу, бо ніхто не приходить до Отця Небесного як не через Христа Ісуса (Івана 14,6).

Пригадаймо притчу, про добре зерно, яке посіяв Господар і кукіль, який вночі висадив нечистий. Господь наказав залишити все зерно на полі, аж до часу жнив, щоб не зачепити плодів пшениці, якщо виполювати кукіль. Нещодавно для себе відкрила, що насіння цього бур’яну є отруйним. Його улюбленим місцем поширення є хлібно-злакові поля. Притча спонукає на роздуми про те, що нечистий з самого початку прагне отруїти найсвятіше у житті кожної людини – хліб. А точніше Євхаристійний Хліб – Святе Тіло Ісуса Христа.

Протягом життя основною тактикою диявола є розподіляти. Він максимально спрямовує зусилля на все більший розподіл церкви, розподіл спільноти та розподіл стосунків між людьми. На відміну від нього, тактика Бога за життя людини є об’єднання у спільноту, об’єднання людей навколо Євхаристії (Ісуса). Але, як чуємо з читання Біблії, що не завжди Бог буде терплячий, кінець світу характеризується тим, що останнім, хто буде розділяти буде Христос.  І від цього розподілу залежатиме УСЕ.

Інше значення, яке має слово «відділяти» – виокремлювати, виділяти. Відділений в Божому розумінні – це вибраний. Вибраний для місії, для святості.

«І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;» (Мт 25,32). Ісус часто порівнюється до доброго Пастиря. Про овець теж багато сказано в Біблії. А хто ж такі «козли»? В одному  з уривків у книзі Левіта йдеться так про жертву, яка має належати Богові: «Коли ж жертва його на всепалення з дрібного скоту, чи то з овець, чи з кіз, то нехай принесе самця (козла) без вади… (Лев 1,10). Одже, якщо жертва, яка має належати Богові не віддається Йому, то вона потрапляє в жертву дияволові. Якщо сьогодні я маю принестив жертву свій час, щоб подбати про недужого, а не приношу його, то цей час отримує нечисть. Так, по відношенню до кожного покликання і жертви, на яку нас кличе Бог.

«Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили » (Мт. 25, 40). Мабуть, одним з ключових слів всього уривку є слово ἐλάχιστος – найменший. Цей прикметник використовує форму найбільшого ступеня порівняня, тобто більш меншого (ніж той, про кого говорить Ісус в уривку) не існує на світі. Це всі люди, з якими не рахується світ, які є найменш впливові, найменш важливі в очах людей, а є найвагоміші для Бога.  Більше того, вони і є наріжним камінням для визначення того, яке твоє серце є насправді.