• Спільнота Дабар
• Дата публікації 8 Вересня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 8 вересня

Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака. Ісаак породив Якова. Яків породив Юду та братів його. Юда породив Фареса і Зару від Тамари. Фарес породив Есрома. Есром породив Арама. Арам породив Амінадава. Амінадав породив Наассона. Наассон породив Салмона. Салмон породив Вооза від Рахави. Вооз породив Овида від Рути. Овид породив Єссея. Єссей породив царя Давида. А Давид породив Соломона від дружини Урія. Соломон породив Ровоама. Ровоам породив Авію. Авія породив Асафа. Асаф породив Йосафата. Йосафат породив Йорама. Йорам породив Озію. Озія породив Йоатама. Йоатам породив Ахаза. Ахаз породив Єзекію. Єзекія породив Манасію. Манасія породив Амоса. Амос породив Йосію. Йосія породив Єхонію та його братів під час вавилонського переселення. А після вавилонського переселення Єхонія породив Салатиїла. Салатиїл породив Зоровавеля. Зоровавель породив Авіюда. Авіюд породив Еліякима. Еліяким породив Азора. Азор породив Садока. Садок породив Ахима. Ахим по- родив Еліюда. Еліюд породив Елеазара. Елеазар породив Маттана. Маттан породив Якова. Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від якої народився Ісус, названий Христом…

Цей непролазний частокіл імен викликає лише одну реакцію – бажання пропустити цей абзац і почати читати зі слів «А народження Ісуса відбулося так. Коли Його мати Марія була заручена з Йосипом…» Реакція справедлива, але поставмо собі питання чому Матей так невигідно розпочав свою книгу». Якби він сьогодні приніс рукопис своєї Євангелії в будь-який видавничий дім, йому відразу вказали б на цей початок як на невигідний, такий, що відлякує від читання книги. Чи розумів він це? Важко сказати, але давайте спробуємо відштовхнутися від іншої точки зору — розмістити родовід на самому початку було важливим для Матея. Але питання чому від цього не щезає тільки змінюється мінус на плюс — раніше ми думали чого євангеліст такий нерозумний, а тепер думаємо що ми випускаємо з поля розуміння?

Якщо зауважити, що Матей писав Євангеліє передовсім до євреїв, співбратів, а в єврейській літературі те, що важливе мало бути на початку книги – євреї казали, що зміст книги можна умістити в першому розділі, а зміст першого розділу в першому вірші. Тобто не розуміючи, зміст от цього першого, що ми звикли пропускати, ми губити розуміння решти Євангелії. Нічого собі!

Відхекавшись від несподіванки і кардинальності висновку про нерозуміння, відновимо спокійне дихання і почнемо роздумувати як Шерлок Холмс, тягнучи за кінець заплутаного клубка.

В принципі імена не було чимось новим в Біблії, довгі ряди імен зустрічаються в багатьох книгах Святого Письма. Перша діяльність людини, яку можемо прямо відстежити в Біблії це давання імен тваринам в Едемі. В принципі Бог світ творив називаючи те, що має повстати. Наприклад: «Нехай буде світло». Тобто перший розділ Старого Завіту це також суцільні «імена»: світло, темрява, небо, земля, світила, світила більші і менші… Від самого початку давання імен було чимось близьким до розуміння суті того, що іменується, до самого створення. Ряд імен в Євангелії торкається глибин історії, торкається аж до першого Творіння. Одне випливало з іншого, один народжувався від наступного і так далі, і так далі, аде потім народився Ісус. Тобто цим показано як мінімум невипадковість, послідовність появи Ісуса. Ніби всі ці Авраами, Ісааки, Якови… були потрібні для того, щоби вршеті решт прийшов на світ Ісус.

Все досить. Немає вже місця для роздумів. Сподіваюся, що невеличкий кінець цього клубка, край тоненької мотузки ви вже тримаєте. Тримайте міцно і розкручуйте далі. Наснаги.