• Спільнота Дабар
• Дата публікації 27 Серпня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 27 серпня

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Отже, пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь. Знайте ж це, що коли б гос­подар знав, у яку сторожу при­хо­дить злодій, він пильнував би і не дав би підкопати свого дому. Тому й ви будьте готові, бо Син Людський приходить тієї години, про яку й не думаєте. Хто ж є вірним і мудрим ра­бом, якого поставить пан над своєю челяддю, щоби вчасно давати їм їжу? Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він так ро­бить. Запевняю вас, що він поста­вить його над усім своїм маєтком. А коли той злий раб скаже у своєму серці: “Мій пан запізню­єть­ся!” – і почне бити своїх товаришів, а їсти й пити з п’яницями, то прийде пан того раба в день, у який не сподівається, і в годину, якої не знає; розітне його навпіл і визначить його долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів».

Буває час, коли роблю те, що не хочу або роблю те, що не має сенсу і розумію, що так відбувається, але таки роблю це. Простий приклад: це марнування часу в інтернеті, або щось інше. Так, ніби я розітнений навпіл. Чому так діється зі мною? Коли споглянути, що говорили Отці Церкви і Отці Пустині, то відповідь проста –  я є розітнутий навпіл через пристрасть. Чим є пристрасть? Нил Сорський «пристрастю називає таку схильність і таку дію, які, довгий час гніздяться в душі, за допомогою звички, звертаються як би в сутність її. Людина приходить у цей стан довільно і самовільно; і тоді помисел, затвердивши від частого з ним звернення та перебування, і зігрітий і вихований в серці, перетворюється в звичку, невпинно обурює і хвилює його пристрасними навіюваннями, від демонів вкладеного. Це відбувається, коли демони дуже часто представляє людині яку-небудь річ або особу, і це живлить пристрасть, і запалює її до (виняткового) любленя їх або  відбувається так, що волею-неволею людина подумки поневолюється їми. Причиною цього, буває, через нехтування і призволення, довготривале заняття предметом». Якщо я пильную себе від поганої пристрасті, то я подібний до господаря «який знає, у яку сторожу при­хо­дить злодій, і не даю підкопати свого дому». Також, якщо я себе пильную від поганої пристрасті, то я тоді є «вірним і мудрим ра­бом, якого поставить пан над своєю челяддю» (челяддь це можуть бути мої почуття). «Щасливий той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він так ро­бить». Так, справді я тоді є щасливий і не поділений в собі, бо пристрасть не ділить мене і не четвертує.