• Спільнота Дабар
• Дата публікації 28 Липня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 28 липня

Того часу, відпустивши натовп, Ісус прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль». Він же, відповідаючи, сказав: «Той, хто сіє добірне насіння, – це Син Людський, а поле – це світ; добірне ж насіння – це сини Царства; кукіль – це сини лукавого; ворог, що його посіяв, – це диявол; жнива – це кінець світу, а женці – це ангели. Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу: Син Людський пошле своїх ангелів, які зберуть з Його Ца­рства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у вог­няну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає».

Ісус говорить в притчах про Царство Боже. Царство Боже. Що це означає? Почув, що є щось таке, але не розумію, що це. Я цього не розумію. Щось прочитане або почуте  ще не означає –  зрозуміле. Краще зрозуміти, чим є Царство Боже можемо зі слів «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Якщо їм належить, то принаймні вони знають, що воно таке. Знають, бо воно їхнє, як каже сам Ісус.

Щоб напевно зрозуміти, чим є Царство Боже, потрібно подивитись оригінальні тексти і словники (добре мати словники до Біблії, симфонію тощо). Подивитись, що кожне слово означає. Подивитись також в контексті культури, що тоді воно означало. Тоді можу зрозуміти, що Господь говорить конкретно до мене. А в єврейській мові слова Ісуса «Блаженні вбогі» звучали так: «Ашрі аміі». «Ашрі» по-єврейськи – не те, що «блаженний», а  «щасливий». «Аміі» – це вбогий. Знову, якщо поглянути глибше значення слова, то воно може означати людину, що немає жодної власності. Але також це слово означає «нещасливі». Ісус міг сказати так: «Щасливі нещасливі в дусі, тому що до них належить щастя, царство щастя». Як це сприйняти? Ісус грає словами? Насміхається зі слухачів? Це була іронія? Гумор? Стоїть перед Ним натовп людей нещасливих, калік, бідних, загублених, згнічених на духу, а Він говорить їм про щастя. Говорить: нещасливі, якими є ви, ви насправді – щасливі.

Що це означає для мене, для тебе? Як це зрозуміти? Нарікаємо на наше життя, на те, що важке, а чим старша людина, тим нещасть їй більшає. Здається, що чим старша людина, тим більше досвідчена життям і їй має бути легше, а виявляється, що тільки складніше і важче. Як можу бути щасливим в нещасті? Коли нас доганяють різні нещастя, клопоти як собаки, то що тоді відбувається: Коли собаки гонять людину по вулиці, то, по-перше, людина швидше біжить – швидше долає дистанцію «життя». Не оглядається за собою і є зосереджена на меті – «куди добігти». Більше того, шукає безпечне місце. Вбігає до якогось будинку і закриває двері. Коли тебе гонять нещастя, заклопотання, то починаєш бути зосередженим, смиренним, швидко біжиш до безпечного місця, де нещастя не дістають. Безпечне місце – це Церква, Святе Писання, Євхаристія. До того часу, як хтось не є нещасливий, то Євхаристія є для нього тільки ритуальною дією. А Біблія є тільки друкарською фарбою і листками. Ісус нам цим «щасливі нещасливі» хоче сказати, що ми є настільки поверхневі, так нешвидкі, несхильні до мислення і так віддалені від Бога і ще так наївні, що потребуємо стимулу. А стимуляція це є зло. В інших релігіях зло і добро – це дві половини. Але в християнстві – по-іншому. В християнстві зло: злий дух, клопоти, терпіння існують тільки як стимуляція і стало нам дане, залишене на світі, для того, щоб нам відкривати очі, де є щастя. Де є правдиве щастя.

За часів Мойсея був Намет Зустрічі з Богом. Люди в той час на горі, де промовляв до них Ісус, бачили Ісуса. Не бачили кесаря, Ірода, політиків, а бачили Ісуса. Коли нам дуже допікає нещастя, то куди ми йдемо? В який намет? Якщо до Ісуса (Церква, Біблія, Святі Таїнства), то ми щасливі. Наше щастя буде глибоке. Не буде це поверхневою приємністю. Не буде це якоюсь дурною радістю. Це буде духове, внутрішнє щастя. Перебуваючи з Ісусом, наше нещастя переміниться в щастя. І ми зможемо зрозуміти, чим є Царство Небесне.