• Спільнота Дабар
• Дата публікації 17 Грудня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Мт 1, 18-24
Народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Ма­рія була заручена з Йосифом, перш ніж вони зійшлися, вия­вилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. А Йосиф, її чоловік, будучи пра­ведним і не бажаючи її ославити, вирішив таємно відпустити її. Щойно він про це подумав, як ось Господній ангел з’явився йому уві сні, кажучи: «Йосифе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній є від Духа Свя­того. Вона ж народить Сина, і даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе свій народ від його гріхів». Це ж усе сталося, щоби збулося Господнє слово, сказане через про­рока: «Ось, діва матиме в лоні та на­родить Сина, і дадуть Йому ім’я – Емма­ну­їл», що означає: «З нами Бог». Прокинувшись від сну, Йосиф вчинив так, як наказав йому Господній ангел, і прийняв свою дружину.

Цікаво подивитись, як ангел переконує Йосипа. Ангел явився у сні. Сон відбувається зазвичай вночі. Вночі нічого не видно. Ніч це стан Йосипа, коли він був у розчаруванні, болі та безвиході. Так само і в моєму житті, в час найбільших випробувань, духовної пустки, коли не бачу куди йти і як далі діяти, я є найбільш вразливою та відкритою на Слово Боже.
Ангел називає Йосипа «син Давидов» так ніби хоче піднести та підкреслити його гідність, приналежніть до царского роду, відновити Йосипа. Подібно Господь приходить до мене у скруті і хоче піднести мою гідність, гідність Божої дитини, відновити мене, дати повштовх на подальші дії, а не сидіти далі в темноті та розчаруванні.
Слово «не бійся» в грецькому перекладі дослівно звучить як «не сделайся устрашен». Слово вживається в пасивному занченні, так ніби то всі ці страхи є зовнішні і від Йосипа залежить чи від підкориться страхам чи ні. В нашому житті також повно страхів, але лише страх Божий є від Бога. Все решта не від Нього. І від мене залежить чи я піддамся на ці страхи. Страх перед чужою думкою, страх виглядати смішним. Страх перед майбутнім. Страх за гроші, за здоровья, за близьких, страх невідомого та інші. Страх сковує, не дає можливість рухатись, робити подальші кроки, не дає чітко бачити перспективу. Страх мені говорить, що треба розраховувати лише на себе, і залишає Бога подалі.
«Марію, твою жінку». Ангел називає Марію жінкою, повертаючи їй її гідність в очах Йосипа і даючи конкретний вихід з цієї ситуації. Вірю і часто бачила в своєму житті, що Господь не залишає напризволяще мене саму барахтатись в проблемах і страхах. Рано чи піздно Він показує правильне рішення та вихід зі складних ситуацій. Хіба люблячий батько може залишити своїх дітей у безвиході?!
«Ти даси Йому імя». Господь покладає велику міссію на Йосипа, визнає його названим батьком Спасителя Світу, знову відбудовує гідність Йосипа. Господь продовжує відбудовувати мою гідність як жінки, як чоловіка, як матері, як батька, як дружини, як чоловіка, як дитини Божої.
Пророцтво із Іс 7, 14 повинно було переконати Йосипа остаточно. Йосип був праведним, а це означає жив згідно законом і знав його. Він не був неосвідчений чи читав Біблію по святах. Він знав Слово Боже. Для мене це ще одне нагадування, що Слово Боже це не іграшки і не старі історії про ізраїльтян, а Слово живе та діяльне, що Господь має Слово для мене. Це від мене залежить, чи я маю вуха для Слова.
Йосип міг бі віднестись до свого сну, як до галюцинаціїї та піти за своїми страхами та зовнішнім тиском, міг би відпустити Марію. Вагітній, самітній жинці, без опіки, дому та засобів до існування важко було б вижити разом з її дитиною. Марія погодилась бути Матірю Бога, ризикуючи своїм життям, хоча могла сказати: «Вибач, ангелику, але це занадто ризиковано». Звичайно, Бог знайшов би шлях, як спасти світ, але без їх участі. Так само моє «так» Господу може бути вирішальним для спасіння мене, мого світу та людей у ньому.