Величає душа моя Господа - Дабар - біблійний курс в Україні
22.12.2014
Лк 1, 46-56
Того часу Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї. Ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, бо вчинив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його, і милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши милосердя, як і проголосив нашим батькам – Авраамові та роду його аж до віку!» Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому. Cлово Господнє.
Сьогоднішнє читання надихає нас прославляти Господа, бо Марія також вихваляла Його. Давид також любив прославляти Господа псалмами і навіть танцями (Пс 92:2). І як цікаво Марія і Давид мали одну харизму.
Як часто я прославляю Бога у житті? Чи бачу милосердя Його? Чи бачу, що наситив мене, пригорнув?
Лк 1:48 пишеться, що: “бо він зглянувся на покору слугині своєї…”, а в оригіналі перекладається “Он обратил взгляд на уныние, трусость, малодушие мое”. Як точно ці слова описують людину, її слабку натуру.
Лк 1:49. Марія оспівує величність Бога. Він є недосяжний, але так близько тебе водночас (Пс 83:18).
Але так часто не бачу величність і милосердя. Женусь постійно за якимись цінностями, а головне можу пропустити і не бачити Його дію. А псалмоспівець пише “скажи до Господа: “Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь”. Маємо в Ньому захист.
Господь насичує нас, не лишає нас. особливо тих, які приходять до Нього. “Прийдіть до мене всі томлені й обтяжені, і я облегшу вас” (Мт 11:28).
Останні коментарі