• Спільнота Дабар
• Дата публікації 18 Серпня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Понеділок ХХ звичайного тижня ІІ
Мт 19, 16-22

† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу один, підійшовши, сказав Ісусові: «Учителю, що до­бро­го я маю робити, аби мати вічне жит­тя?» Ісус сказав йому: «Чому питаєш Мене про добре? Добрий тільки Один. А як хочеш увійти до жит­тя, дотримуйся заповідей». Той питає Його: «Яких?» Ісус відпо­вів: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька та матір і люби ближ­нього свого, як самого себе». Каже Йому юнак: «Це все збе­ріг я, чого ще мені бракує?» Ісус відповів йому: «Якщо хо­чеш бути досконалим, піди та про­дай, що маєш, роздай бідним і мати­меш скарб на небесах, а тоді при­ходь і йди за Мною». Почувши слово, юнак зі су­мом відійшов, бо мав великі маєтки.

Втрачені перспективи Царства Божого
Коли Ісус на запитання багатого юнака почав перераховувати що потрібно робити, щоб потрапити в Царство Боже, не згадав першу заповідь, головну: «Я Господь – Бог твій. Нехай не буде в тебе інших богів крім Мене».

Думаю, що цей хлопець не був поганим і Господь бачив, що він дійсно багато добрих речей робить. Також бачимо, що в багатого юнака є питання, йому щось не вистачає, він відчуває, що ще чогось не зробив, щоб бути повністю щасливим.
Але його головною проблемою був його божок – гроші.
Якщо дослідити слово «багатий» в інших місцях Біблії, то знайдемо різні історії… Історія про Навала (2 Цар 25, 2-42). Він не захотів ділитись своїм добром з Давидом, через 10 днів помер. Історія про багача та Лазаря ( Лк 16, 19-31). Коли богач помер, то потрапив в пекло, а бідний Лазар в рай. Проблема цих багачів була в тому, що вони не хотіли ділитись, покладались на своє багатство, залежали від нього, багатство було їхнім божком.
На відміну від небідного митаря Закхея (Лк 19,2) який прийняв Ісуса і бажав ділитись своїм майном.
В цьому уривку юнак названий «багатий юнак»…ніякого імені, так наче він до кінця не існує, не ідентифікований. А ми могли б знати ім’я цього хлопця, якби він зробив цей крок, продав все, роздав бідним і послідував за Ісусом, відрікся свого божка, своєї залежності. Можливо, він став би одним з апостолів, або засновників ранньої християнської спільноти, проповідником, мучеником, святим….а найголовніше громадянином Царства Божого. Але через свою прив’язаність він втратив найголовнішу перспективу свого життя і так і залишився з пусткою та сумом в серці.
А що поневолює мене? Гроші, робота, карьера, людина (діти, чоловік, дружина, хлопець, дівчина), відносини, мої життеві цілі, які не ведуть до Бога, моя самореалізація, те, що про мене думають інші може бути тим фактором, який контролює мої дії і думки…список довгий. Один з крітеріїв для їх виявлення є час, який я присвячую тій чи іншій справі, людині, діяльності. Де всі мої думки і серце? Від чого мені важко відмовитись і до чого я занадто прив’язаний? Що є метою мого життя? Краще правдиво відповісти собі на ці питання, знайти свого ідола розтрощити його, ніж втратити перспективу Царства Божого…чого собі і вам бажаю.