• Спільнота Дабар
• Дата публікації 5 Серпня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Переображення Господнє 6 серпня Мт 17;1-9

По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!” Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса. Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.” 

Якщо хочете піднятися на Говерлу, то Вам доведеться пройти декілька етапів – спочатку пробираємося через ліси, хащі, потім виходимо на галявини. І там так добре, що хочеться залишитися – навіщо та Говерла, якщо і тут красиво?! Але все ж таки піднімаєшся останній відрізок, яким би важким він не був, бо манить тебе таки та вершина. Наш досвід стосунків з Богом теж чимось нагадує підняття на гору – часом важко, часом хочеться залишитися на якомусь відрізку, але зрештою встаєш і йдеш далі. В сьогоднішньому Євангелії знаходимо три дієслова, які символічно позначають етапи нашої мандрівки за Ним. Три дієслова дозволять почути Його Голос. Питання тепер в тому, яка буде наша відповідь на Слово Отця?

Одне із грецьких значень слова «взяти» може мати такі відповідники в нашій мові, як брати на виховання дітей, прийняти когось в число близьких людей. Ісус не просто бере їх, щоб Йому не було сумно в дорозі, Він запрошує їх стати дуже близькими друзями, навіть більше – дітьми. Часом, віра може сприйматися як обов’язок – треба молитися, бо треба, мушу ходити на Службу, бо так привчила бабця, приймаю Причастя, та чи розумію цю Таємницю? У Нього зовсім інша логіка, адже Він запрошує до стосунків, глибокого прийняття та розуміння.

Після процесу запрошення до близьких відносин, наступає етап підняття на гору. «Повів» дуже часто використовується також в значенні «класти на жертовник». Наприклад, коли Господь дає настанову Аврааму, щоб той приніс у жертву свого сина, то в цьому уривку використовується це саме слово (Бут.22) – «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу.» Часом може здаватися, що якщо ми підемо таки за Ісусом, то наша дорога буде просто встелена квітами та всюди нас чекатимуть лише приємності. Та чи готовий кожен з нас особисто прийняти той факт, що мені доведеться покласти на жертовник своє життя, свої прив’язаності, залежності? Чи зможемо відмовитися від чогось або когось, хто став частиною нашого життя, так як це зробив Авраам? Якщо дійсно серйозно сприймемо це запрошення Ісуса піднятися з ним на гору, то треба завжди пам’ятати, що ми є слабкі, а сила наша лише в Ньому і це Він підніматиме нас на гору, а не ми будемо драпатися туди своїми силами – «Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме» (Пс.26). У Ньому знаходимо одночасне втілення цих двох значень одного слова – «так и Христос, однажды принеся Себя в жертву, чтобы подъять грехи многих, во второй раз явится не для очищения греха, а для ожидающих Его во спасенне» (рос. переклад в даному випадку кращий).

«І переобразився перед ними». Насправді, Ісус там абсолютно не переобразився! Звучить трохи богохульськи, можливо, але це надзвичайно важливий факт для усвідомлення Таємниці Преображення. Оригінал тексту показує, що Ісус БУВ преображений. Відчуваєте різницю?! Якщо ми наважимося підніматися з ним на гору, спробуємо відмовитися від власного «его», то зрештою тільки Він зможе нас преобразити. Не своїми силами, не своїми заслугами ми змінимося, тільки Його любов може дійсно перемінити наше життя. Зрозумівши цю любов, ми отримуємо цілковиту свободу, адже ми тепер не маємо перед Ним «вислужуватися». Проте, це можливо лише тоді, коли ми зробимо перший крок на гору та залишимо частину свого «я» на жертовнику.

Пройшовши ці три етапи чуємо Голос Отця – “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” Від Отця чуємо лише одну настанову, одне прохання – слухати улюбленого Сина. Для кращого розуміння того, що означає «слухати», звернімося до значень цього слова, що використовуються в оригіналі.

1) «Коритися» – можу слухати Слово, читати кожного дня, дивуватися тому, як священик прекрасно пояснює його на проповіді, але не виконувати, не коритися. Тоді моє серце може бути схожим на ті грунти, які описує Ісус у своїх притчах – земля край дороги, кам’янистий та тернистий грунти (Лк.8).

2) «Прислухуватися» – серед сучасного гамору вулиць, інформаційних війн та засилля реклами, чи хочу прислуховуватися, щоб почути Його, чи шукаю можливості поговорити з Ним?

3) «Впізнавати» – Господь безперестанку говорить з нами, використовує різні можливості, випадкових людей, щоб промовити до нас своє Слово, та чи відкриті в мене вуха, чи відкрите в мене серце?

В дорогу.