• Спільнота Дабар
• Дата публікації 29 листопадаа, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Молімося за померлих, молімося за нас.

Всі ми знаємо, що листопад – це місяць молитви за померлих. Провідуємо тих, хто був нам дорогий, ставимо їм свічки, замовляємо Служби.

Цвинтар – як місце пам’яті. Адже це єдине, що залишається нам після них. І плачемо теж за пам’яттю про те, що було колись, і за мріями, що могло б бути, якби вони були тут.

Чоловік із сьогоднішньої Євангелії приклад того, що цвинтарі ми можемо мати у собі. «Мешкав у гробах» –  відразою сповнюються наші думки, коли в буквальному сенсі намагаємося уявити, як то воно за сусіда мати померлого, прокидатися і засинати з таким то супутником не надто приємно, чи не так?! Проте, спробуємо трохи ближче подивитися на наше життя, щоб провести паралелі із цим біснуватим. Повірте, знайдемо їх багато.

Грецький переклад слова «гріб» може мати також таке значення як «пам’ять, спогади» або ж «надгробний пам’ятник». Кожен з нас любить жити пам’яттю, будьмо чесними. Пам’яттю про людей, події, місця, почуття. За своїми спогадами про минуле, яким би хорошим воно не було, можемо не помічати теперішнього. Чіпляємося за те, що було там, далеко, що лежить вже в гробу, натомість відпускаємо те, що поруч з нами. Таким чином ставимо надгробний пам’ятник своєму «сьогодні», поминаючи своє «вчора».

Не розуміючи та не приймаючи того, що маємо зараз, шукаючи чогось, що є далеко, будемо ганяти по пустині цілий день, а ввечері повертатися до своїх гробів, щоб знову оплакувати їх.

Або може бути ситуація, що в минулому вам багато говорили про те, що ви – невдаха, у вас нічого не вийде, ви – пропаща дитина. І тепер, коли вам 25-30-70, ви все рівно це пам’ятаєте та не вірите в те, що у вам може щось вийти. Завіса негативу з вашого минулого закриває вам яскраві фарби теперішнього.

Зцілення Ісуса починається з того, що Він питає твоє ім’я, ім’я тебе теперішнього, а не вчорашнього. Як тебе звати тепер? Чим ти живеш? До чого твоє покликання зараз, конкретно в цей момент?

Він не питається, ким ти був вчора, пару днів-місяців-років тому назад. Біснуватий відповів Йому чесно – «Легіон» – «Так, Господи, в мені зараз повно бісів, я зараз кидаюся по пустелі і не можу знайти собі місце». Розповідь Богу того, що в тебе є зараз з усіма твоїми проблемами, з усіма твоїми легіонами, зцілить тебе, виведе з твого гробу минулого, щоб почалося нове життя, перемінене.

Живімо тут і тепер, щоб не поминати самих себе у листопаді.