• Спільнота Дабар
• Дата публікації 20 Травня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

В сьогоднішніх обох уривках бачимо Ісуса і апостола Павла, які прощаються з близькими перед тим як віддадуть своє життя. В такі моменти говорять дуже важливі слова. Вибачають. Відпускають наболіле…. Запрошую приглянутись до 2 осбливих віршів:

1. слова бо, Тобою(Отець) Мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. (Йн 17:7-8)

Зверніть увагу на ту послідовність яку показує Ісус. Виявляється, якщо на початку не прийняти, то не зможемо збагнути, а не збагнувши не увіруємо. То що ж маємо сприйняти Слова. Чиї? Отця

Слово λαμβάνω «сприйняли» (з грец. «отримувати, обхоплювати(обіймати), хапати, брати, приймати») вживається також в (Мт 26:26)

 “Беріть, їжте: це моє тіло.” 

Тобто, якщо я приймаю Ісуса тільки в Євхаристії, а не знаю Його Слова, то так ніби починаємо «шматувати». Це прийму, а це ні. Ці риси мені в Тобі подобаються. А це не можу. Для Бога Він присутній і в Євхаристії і в Слові однаково. Це лише моє серце може Його «дрібнити» й «сортувати». Це саме слово λαμβάνω вживане в (Йн 3:27)

«Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із неба

Апостоли, а також я і ти маємо здатність приймати Слово не своїми заслугами, а це благодать. І те, що вирішив прочитати сьогоднішнє читання, ще й цей коментар, це також «Слово-запрошення» з Неба.

А що було б якби Аврам, Моїсей, Симон, Савло, Марія та інші не прийняли «Слово-запрошення» від Бога? Чи ти колись замислювався над цим? Аврам так не отримав обіцяного би Ісаака й залишився б Ізмаїлом. Не було б 12 колін Ізраїля. Врешті й самого й Моїсея. Марія б не стала Матірю Бога. Це мабуть була б якаст інша дівчина. Петро так і залишився рибалкою. А Павло,який сьогодні дає вказівки учням Ісуса, так і залишився «вбивцею хтристиян». І історія спасіння була б зовсім іншою.

«А що було б якби всі ті які в свій час створили винаходи, відкинули «шалені» ідеї зі своєї голови й не спробували створити?». Ми б не мали безліч того чим щодня користуємось й не замислюємось. Світло, вода в крані, мобільний телефон, інтернет, ліфт, траспорт – все це колись було «нісенітницею» й «нереально». Це було лише Слово. Але завдяки тому, що в свій час вони не відкинули його, прийняли й почавши втілювати методом спроб й помилок осягнули мету. Створили те до чого прийшли у цей світ. Виконали ту місію з якою їх в цей світ привели. Й звільнили нас від багатьох незручностей. Ось і твоя сьогодні ідея може стати колись «спасінням людства». Ту працю, яку робиш щодня може колись принести добрий плід. Змінити історію.

2. Пропоную ще детальніше приглянутись до такого вірша (Йн 17:3):

А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога,

Слово «спізнавати» γινώσκωσιν (гиноскосин) –  в перекладі з грецької це отримати знання з досвіду, помічати, усвідомлювати, переносне значення вступати в інтимні стосунки

Виявляється Вічне життя, якого прагнемо в глибині душі не в тому аби «заслужити» й прийти в «заслуженим католиком України», а в тому аби спізнати Бога як Особистість. Бог прагне з нами у вічності не просто проводити час, аби Йому там не було нудно. Ні Він прагне створювати «інтимні стосунки» з кожним. Адже коли чоловік й жінка, які мають такі стосунки мають дуже глибоке почуття одне до одного. Для них ця особа є особливою. Вона тоді стає в центрі життя. Ось так і Бог з кожним з нас прагне утворити «подружжя». Прагне втілити свої задуми. Прагне творити чуда в твоєму житті як і колись. Прагне аби я і ти вирушили «свою мандрівку». Він прагне показати «свої можливості» й дозволили Богові нас здивувати. Так як Він вчинив це в житті Авраама, Моїсея, Давида, Петра й багатьох інших героїв , які «сховані» на стоінках Святого Письма. Іхній секрет в тому що вони:

ПРИЙНЯТИ Слово… ЗБАГНУТИ який Бог Всемогутній.. УВІРУВАТИ не в свою обмеженість а Його Можливості.. ВІДДАЛИ своє життя на втілення цього Слова..

Й мені здається ніколи про це не шкодували… Скількь б випробувань не переживали. Й в кінці життя вони усвідомлювали що життя не втратили, а віднайшли багато «скарбів»

А чи ти хочеш прийняти «Слово –Запрошення»?