• Спільнота Дабар
• Дата публікації 29 Вересня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

«Спало учням на думку, хто з них був би найбільший» – є думки, котрі походять від Бога, від людини, від сатани. Так, наприклад, навчає Ігнатій з Лойоли в «Духовних вправах» або про походження думок можемо дізнатися у отців пустині, зокрема в Евагрія з Понту. До учнів приходить думка: «хто з них був би найбільший». Думки, котрі ведуть до порівняння, –  це думки від диявола, так навчали отці пустелі. Якщо я порівнююсь, то ця думка здебільшого не походить від Бога. До речі, ми не в силі проконтролювати, щоб думки до нас не приходили.  Але від нас залежить, що ми робимо з думками, які приходять до нас. Ми можемо дати місце думкам, або ні. Про це навчає Ігнатій з Лойоли в «Духовних вправах».
Як часто я сповідаюсь з гріховних думок? Під час Служби Божої, Євхаристії я промовляю: «… сповідаюся перед вами брати і сестри, що согрішив я думкою, вчинком і занедбанням..». Чи насправді сповідаюся, що согрішив в думках? Якщо я не согрішив в думках, то я вчинком не согрішу, так навчали отці пустелі і так є. Тому грішу постійно одним і тим самим, бо спочатку в думках согрішив. Корінь, початок гріха – в думках. Бут2:15 «Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його». Дослівно, правильний переклад: “сторожити, охороняти”. Від кого? Від польовіх звірів. Бут3:1 «З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій». Коротше кажучи, не встеріг Адам саду від змія. І ця історія повторюється. Тільки вже не з Адамом, але зі мною.
«А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло себе і сказав їм: «Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий»».
Ісус вказує на смирення. Хто дбає в своєму житті про смирення? Хто доглядає та розвиває смирення в собі? Смирення є тим, що охороняє і не дає в думках согрішити.