Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

Чого можна чекати від Господа? - Дабар - біблійний курс

Чого можна чекати від Господа?
Спільнота Дабар

Св. Бенедикта, абата, покровителя Європи 11 липня Мт 19, 27-29

Того часу Петро сказав Ісусу: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?» А Ісус відказав: «Воістину кажу вам, що ви, які пішли за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля. І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя».

Цей фрагмент Євангелії виступає відразу ж після розмови Ісуса з багатим юнаком. Той хотів отримати життя вічне й думав, що вже майже «вхопив його за хвіст», однак пішов від Ісуса засмучений. Господь бо сказав йому, що замало лише формально виконувати заповіді, треба продати все, що маєш і піти за Ним, аби отримати життя вічне. Іншими словами: на Небеса треба йти радикально й іти за Ісусом. Не можна осягнути Неба, тримаючись за землю.

«Тоді озвався Петро і сказав до нього: “Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за те мати?”» Таким чином натякаючи, що апостоли вже виконали це слово Ісуса й готові отримати свою нагороду. Але вони чекали її вже тут, на землі. Тому Ісус у відповіді підкреслює: «як новий світ настане»… Серед християн часто можна почути таку думку, що, коли ти віриш Господу, то Він має тебе в усьому благословляти, а коли ні, то в тебе немає віри. Здається, Петро повірив Господеві й залишив заради нього все, однак це не означало, що йому в усьому щастило й він завжди був першим. Йому частіше було скрутко й гірко, ніж файно й солодко в цьому житті. Правда лише в тому, що незважаючи ні на що, він скінчив свій біг і віру зберіг. У всіх цих ситуаціях він був з Ісусом і залишався Йому вірним.

А як же слова: «І кожний, хто задля імени Мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину». Перше, на що вони вказують, це загальність покликання втратити все задля Господа. Тобто цей заклик був скерований не лише до апостолів, але до кожного, хто слухає й чує його, до тебе і до мене. Не залежно від статків… Бо можна нічого не мати, а серцем бути прив’язаним до кожної дрібниці й заздрити іншому ковтка свіжого повітря. А можна володіти великим майном і серцем бути вільним для Господа, як, наприклад, був Іов: «Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім’я Господнє буде благословенне!» (Іов 1, 21). А друге, це умова: «…задля імени Мого покине…» Аби щось отримати, спершу потрібно покинути. Отримати в сто раз більше можна лише те, що ти покинеш. І покинеш не задля власної вигоди чи слави, а задля Імені Господа, заради Нього самого, нічого не очікуючи взамін, тобто З ЛЮБОВІ ДО НЬОГО. А коли людина дійсно любить, то здатна віддати все, навіть життя, й не чекати визнання, овацій чи винагороди.