• Спільнота Дабар
• Дата публікації 7 Серпня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Четвер XVIII звичайного тижня ІІ 7 серпня
Мт 16, 13-23

Того часу, прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до своїх учнів, запитуючи: «За кого люди вва­жають Сина Людського?» Вони відповіли: «Одні – за Йоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єре­мію або за одного з пророків». Каже їм Ісуc: «А ви Мене за ко­го вважаєте?» У відповідь Симон-Петро про­мовив: «Ти є Христос, Син Бога жи­вого!» А Ісус відповів йому і сказав: «Бла­женний ти, Симоне, сину Йо­ни, бо не тіло і кров тобі це від­кри­ли, а Мій Отець Небесний. І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі Я збудую свою Церкву, і брами аду не переможуть її. Я дам тобі ключі Царства Не­бес­ного: і те, що ти зв’яжеш на зем­лі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’я­зане на небесах». Тоді наказав уч­ням нікому не казати, що Він – Хри­стос. Відтоді Ісус почав виявляти сво­їм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постра­ж­дати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути. Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: «Зми­луйся над собою, Господи! Хай з Тобою цьо­го не станеться!» А Він, обернувшись, сказав Пет­рові: «Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!»

1. Ісус запитує за кого вважають його люди і учні саме в околицях Кесарії Филипової. Чому? Кесарія була збудована Іродом Великим на честь імператора Августа. А імператор або кесар Риму почитався як бог. Відповідь Петра показала, що навіть в місцях настільки близьких до земного царства і ціарювання, він обирає Царювання Бога, незважаючи на те, що Август по-людськи був великим, а Ісус – простим.

2. В називанні свого учня двома іменами Ісус вказує на дві природи, на стару і нову людину. Адже в єврейському розумінні ім’я це сутність людини, а зміна імені – зміна самої людини. На початку ми бачимо Симона-Петра. В ньому діє і стара і нова людина. Але далі в цьому фрагменті залишається лише Петро – Боже ім’я, Божа суть і цей “ПЕТРО” не пропадає навіть тоді, коли він перечить Господу.

3. Коли Христос питає “що про Мене думають люди”, голоси подають всі учні, принаймні “вони”. Коли ж Ісус запитує їх про істину відповідь дає за всіх Петро. Це знак, що остаточна відповідь є у Церкви, її голос має лунати “соло”. І коли ми хочемо розібратися і зрозуміти, а що ж є правдою, треба замовчати і прислухатися, що скаже Петро-Церква.

4. Ісус говорить Петру про величну місією “бути скелею, на якій Він, Христос, збудує Церкву”. Велично? Так. Але якщо розібратися в цій Церкві, яка збудована на скелі, саме скеля буде найнижчим місцем. Місія Петра бути найнижчим, будучи величним (скелею). Чи погодишся ти на таку місію?

5. “Блаженний” – “макаріос” – щасливий. Чи входить в мої уявлення про щастя знання Бога? І тільки це є справжнім щастям з огляду на Слово Боже.

6. “Брами аду не переможуть її”. Давайте в цьому звичному словооберті розберемося буквально. Як ворота, брами можуть перемогти? Вони що атакують? Може в цьому нам допоможе Лот, який сидів біля воріт Содому, коли туди прийшли ангели (Бут 19;1). Тобто Ісус обіцяє, що Церква не наблизиться до аду, як Лот, не спокуситься на обіцяні розкоші гріха, тобто не увійде крізь ворота до пекла? Церква, як ціле, як би не лихоманили її гріхи не піде слідом за дияволом. Чому? В книзі Одкровень 1;18 говориться: і живий; і стався мертвий, і от – я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду. Тобто це не заслуга Церкви, Петра, людини, але Бога, бо саме Він має ключі від аду і смерті, саме Він може відкрити ці ворота чи не відкрити. З влади Христа над пеклом починається і закінчується перемога Церкви.

7. Ісус називає Петра сатаною. Ось щойно Господь колишнього рибалку призначив скелею, а тепер такий розворот… Є багато коментарів, які ми звичайно чуємо, знаємо, а тому пропустимо їх тут і пошукаємо трошки інших аспектів. Ісус чітко відфільтровує добро і зло. Ми сьогодні нерідко підтримуємо популярні кричалки “назлили”, “всізрадники”, “третіймайдан”, “нічогонезмінилося”, не розуміючи, що часто ці кричалки видумуються в Кремлі. Тобто ми підспівуємо ворогу, не відфільтровуючи. Або: ми маємо близьку людину, як Ісус – Петра, і ось ця людина ставить під сумнів справу цілого нашого життя, називає це наївним ідеалізмом: “скільки тобі років”, “будь реалістом”, “будь дорослим”, “подумай про сім’ю”. Часто ми в себе це впускаємо, бо ж це від друга прийшло, а Ісус чітко розмежовує, іншими словами можна сказати: “Петро, Мені друг, але істина дорожче”. Ісус відразу відсікає зло, а тому не має клопоту потім всередині з цим злом змагатися, постійно коливатися.

Цими словами і цим актом Ісус вже відразу підтверджує свою обітницю, що брами пекла не здолають Церкву, бо ж Ісус – голова Церкви. І ось щойно зло Його не здолало

8. “Відійди від Мене, сатано”. В оригіналі вживається цікаве слово, а використання цього слова в інших текстах Писання вказує, що правильніше було б перекласти: “Іди за мною, Сатано”. Ісус навіть ворога запрошує слідувати за Ним, що вже говорити про нас.

9. Часто наші дилеми пролягають на рівні: Боже-людське і вони складні. Так бувають і дилеми: Боже-дияволське, але вони прості і очевидні. Не так з першим вибором. Що бираєш людське чи Боже? Обриай, але пам’ятай, вибираючи людське нараєшся на небезпеку стати сатаною-ворогом для Бога