• Спільнота Дабар
• Дата публікації 18 Лютого, 2017
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 18 вересня

Колись один священник запитав: «Як ви думаєте, звідки Ісус брав гроші на їжу, житло? Сучасною мовою: хто був Його спонсором?» Так, памятаємо, що в апостолів була скринька, в яку люди кидали пожертви. Сьогоднішній уривок трохи перевертає уявлення про те, як виглядало проповідування Ісуса. Євангеліст Лука чітко пише «жінки….слугували Йому своїм майном». Отже, були жінки, в житті яких Ісус вчинив чудеса і вони разом з Ісусом і апостолами приймали активну участь в розповсюдженні Царства Божого, а саме підтримували Ісуса та апостолів фінансами.

Цікаво, але 99,9% випадках в нашому уявленні, на іконах, скульптурах і тд. зображений Ісус з дванадцятьма апостолами. Дуже рідко можна побачити жінок. Але ж ці жінки були постійно поруч, підтримували, слідувли, ділились. Перебувуаючи поруч вони постійно бачили ще більше більше чудес зцілення, визволення, постійно слухали Ісуса, постійно Його бачили, постійно були поруч Нього. Звичайно Ісус та учні обійшлись би якось без фінансової підтримки цих жінок. Але якщо їх роль описана в Євангеліє, з конкретними іменами, це означає, що ці жіночки робили великий внесок в Боже Царство.

Сьогодні десятина в Церкві не є обовязковою, а лише добровільним рішенням. В Католицькій церкві про це останнім часом мало говорять, багато людей навіть не особливо переймається питанням підтримки Церкви або її справ милосердя. Інколи, навіть є таке відчуття, що в Церкві має бути все безкошовне і ще Церква нам чимось зобовязана.

Сьогодні Євангеліє прямим текстом нам говорить, що моя фанансова підтримка, як би це не різало вухо, потрібна Церкві, її служителям для розповсюдження Царства Небесного. Гроші на священників не падають просто так з неба, багатих дядечек-спонсорів також не так багато. Але багато нас з вами, які щонеділі ходять до храму і які можуть зробити зміну, допомогти. І моя десятина може бути не тільки суто для Церкви. Сьогодні Україна переживає важкі часи в багатьох сферах. Є люди, які ціною свого життя захищають наш мир та спокій. Це нагадує звільнення чи зцілення Ісусом цих жінок. Можу віддячити українським воїнам за свій спокійний сон та можливість йти на роботу з ранку. Можу віддати свою десятину хворій особі, нужденній родині….можливостей та потреб безліч. Головне наші дії. Зі свого досвіду хочу сказати, що перші десятини давала зі скреготанням в серці, але потім Господь перетворив це на радість ділення та радість від того, що комусь ця допомга так важлива.

Моя нагорода є в тому, що таким чином я приймаю участь в розповсюдження Царства Божого, що моєю дією я є не менша ніж ті, які на пердовій духовного чи війського служіння, що Господь памятає про мою підтримку, що буде наповнювати моє серце Собою в той чи інший спосіб. Ну і памятаємо, що «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2 Кор 9:7)