• Спільнота Дабар
• Дата публікації 19 Червня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Середа, 18 червня

Мт 6, 1-6. 16-18

У той час Ісус сказав до своїх учнів: «Уважайте: не виставляйте вашу праведність перед людьми, щоб вони вас бачили, бо не будете мати нагороди від вашого Отця, який на небесах. Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Воістину кажу вам: вони вже одержують свою нагороду. А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука, щоби твоя милостиня була в таємниці, – й твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі. І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Воістину кажу вам: вони вже одержують свою нагороду. Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, – і твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі. Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, сумними; вони виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Воістину кажу вам, що вони вже одержують свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє, аби постити не напоказ людям, але таємно – своєму Отцеві; і твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі».

Чому Ісус у цьому уривку наголошує на цих трьох речах: милостиня, молитва та піст? Тому що в юдеїів ці три складники вважалися основою праведності.  З уривку Писання видно, що вони це робили для себе, щоб люди їх прославляли. Тим самим ліцеміри, як їх називає Ісус, прославляли  себе. Прославляння себе автоматично означає возведення себе на місце Бога.

В сьогоднішньому християнському житті молитва, милостиня та піста також є одними з основних духовних практик християн. Але для перевірки хочу запитати себе  для чого або кого я молюсь, даю милостиню або пощу? Для себе, щоб задовільнити своє сумління? Із відчуття обов’язку, для галочки? Із щирим серцем? Для того, щоб показати «приклад» і «навернути» моїх невіруючих родичів, сусідів, колег, друзів? Думаю, що час від часу варто ставити собі ці запитання, щоб не впасти в ліцемірство перед Богом.

Подивимось прямий переклад вірша Мт 6, 1. У підстрочному перекладі:  «утримуйтесь праведність же вашу не творіть перед людьми щоб бути побаченими якщо ні плату не маєте в Отця вашого який на небесах».  Від самого початку Ісус говорить, що ця показова праведність так насправді і не має сенсу, бо за неї не буде нагороди. Тоді для чого «старатись» і бути «хорошим» християнином, якщо все одно для Бога це пусте?!

На противагу молитва, піст, милостиня та інші християнські практики в тайні є образом правдивих відносин з Богом.  Правдиві відносини з Богом і великою тайною, яка існує між мною і Богом.  Ми ж не виставляємо напоказ відносин між чоловіком та дружиною, хлопцем та дівчиною,  бо це щось таємне, інтимне, правдиве,  щире.  Тому Ісус так багато наголошує на тайні відносини між Богом і мною, бо тоді вони щирі та правдиві. А також говрить про винагороду явну за щире шукання Бога. Яку винагороду?

В цьому уривку багато зустрічається слово «тайна», «таємне». Грецькою воно звучить як  κρυπτω̣· (крюптО). Це саме слово зустрічається і в інших місцях Біблії, зокрема в Мк 4,21-22 та Лк 8, 16-17 згадуєься в подібних уривках:

21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?
22 Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.(Мк 4. 21-22)

Дял мене ці слова означають, що коли я є в близьких та щирих відносинах з Богом, то Він наповнює мене Собою і я перетворююсь на свічку (пам’ятаємо, ми є світлом світу Мт 5, 14), на правдивого християнина, правдивого учня Господнього. І тоді Господь через мене може діяти, змінювати світ на краще. Ось це моя нагорода – бути з Ним та разом змінювати світ на краще.