• Спільнота Дабар
• Дата публікації 17 Жовтня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 17 жовтня

Сьогоднішній уривок про непрощення за хулу на Святого Духа у мене завжди викликав непорзуміння. Чому відречення від Ісуса прощається, а хула на Святого Духа ні? І що таке взагалі «хула»? Для цього спробуємо використати принцип «Біблія пояснює Біблію» і подивитись в яких ще контекстак використовуються слова «відректись» та «хула».

Слово «відрікатись» грецькою звучить αρνησάμενός (арнэсАмэнОс) і перекладається як заперечувати, відмовлятись, відрікатись. Це саме слово використвується в небагатьох інших уривках Біблії, а саме використовується в ситуації з апостолом Петром (Ів 13, 38; Ів 18, 25-27). Ісус казав Петру, що той відречеться, Петро відрікся, і коли заспівав півень він згадав слова Ісуса про відречення. Всі знаємо подальші події. Навіть після відрчерення від Ісуса, Петро розкаявся і залишився разом з іншими апостолами. Ісус не відмовився від нього.  Це пояснює слова з сьогоднішньго Євангеліє: «І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься» (Лк 12,10).

Слово «хулити» грецькою звучить βλασφημήσαντι (бласфэмЭсанти) і перкладається хулити, злословити, зневажати Бога. Це слово зустрічається найбільше в у 2Царів 19 розділ. Там розпвідається про ассірійськог царя, який злословив Бога.

«Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!» (2 Цар 19, 22)»… «твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх» (2 Цар 19,28). Злословлення Бога, це не лише якісь погані слова, це більше постава серця, гординя, яка зашкалює, надмінне ставлення себе на місце Бога без подальшого разкаяння, гординя, яка межує з дурістю. Подивимось на наслідки злословлення Бога.

«І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п’ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!…. І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар’ецер убили його мечем» (2 Царів 19:35-37)

Асірійский цар так і не зробив ніяких висновків. Після ніщення цілої армії за одну ніч, він продовжував молитись своєму божку, нічого не написано про його здивування, розкаяння, страх перед Богом Ізраїля.

Отже, відречення і хула на Бога дуже близькі за сенсом  поняття, але різниця є в постві мого серця і моїх подальших діях. Можу через свою слабкість відректись Бога перед людьми, але якщо розкаюсь в цьму, Господь прощає, як простив Петру. Але якщо продовжую через свою дурість та гординю зневажати Бога і то постійно, без натяку на розканяння, то наслідки не примусять чекати довго. Прошу Бога завжди берегти моє серце та розум, щоб не було ситуацій з відрченням від Ньго, і тим більше злословленням Живого Бога.