• Спільнота Дабар
• Дата публікації 2 Червня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

2 червня Понеділок VІІ великоднього тижня Йн 16, 29-33
Того часу учні сказали Ісусу: «Ось нині відкрито говориш і жодної притчі не розказуєш. Тепер знаємо, що Ти знаєш усе і не потребуєш, щоби хтось Тебе запитував. По цьому віримо, що Ти вийшов від Бога». Ісус відповів їм: «Тепер вірите? Ось надходить година, і вже настала, що розбіжитеся кожний до свого, а Мене самого залишите. Та Я не сам, бо Отець зі Мною. Це Я сказав вам, щоб у Мені ви мали мир. У світі зазнаєте страждання, але будьте відважні: Я переміг світ!

Малюнок є коментарем. До чого тут розбита посудина? Ісус говорить про слабкість учнів: ось вони вірять, а скоро – зрадять. Це досвід крихкості знайомий кожному. Хто це визнає – зможе піднятися після падіння (Петро). А хто – ні, хто вважає себе міцним і твердим – розіб’ється, бо природа цієї твердості – скло. При падінні – немає шансів. (Юда).
Але є шлях до перемоги. Ісус вказує, що Він переміг, а нас запрошує бути в Ньому, а значить мати мир. Якщо я в Ісусі, то разом з ним стаю переможцем. Як бути в Ісусі – визнати свою слабкість, крихкість і… перестати йти самотужки, думати, що самостійно здолаю цей життєвий шлях. Виходить усвідомлення своєї слабкості провокує до відання себе Ісусові, перебування в Ньому, а тому веде до перемоги.

Звеврніть увагу, що Ісус про перемогу говорить в доконаній формі “переміг”. Він іще не помер і не воскрес, а вже говорить, що Він переміг. Він – Бог, йому можна, скажете Ви. Але одночасно Він і людина з її обмеженістю. Чи запрошує Ісус і нас бути такими самовпевненими?