• Спільнота Дабар
• Дата публікації 26 Липня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

26 липня, Мт. 13,16-17

Сьогоднішнє Євангеліє тісно пов’язане зі Словом, що ми чули вчора, в якому Ісус наводить дві категорії людей -“зрячих” та “сліпих”. “Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите…”

Якась аномалія – мати очі,зір, але не бачити. Звідки беруться такі люди та чи не відношуся я до них? Користуючись принципом Біблія пояснює Біблію, знаходимо відповідь у 113 псалмі.

12. Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:

13. вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,

14. мають уші й не чують, мають носа й без нюху,

15. мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!

16. Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає! (Псалми 113:12-16)

У цих рядках псалма справджується приказка “з ким поведешся, від того наберешся”.

Тобто, сліпоту внутрішню ми отримуємо тоді, коли починаємо “водитися з божками”. Часом можна помітити серед закоханих, або дуже хороших друзів, що вони стають схожими одне на одного – спільні фрази, жести, спільні погляди. Так само і тут – проводиш більше часу з божками -стаєш на них схожим. Якщо раніше божками були дерев’яні або вилиті із золота чи срібла скульптури, то зараз такими божками можуть стати гроші, інтернет, прив’язаності до людей, речей, тощо.

В кожного можуть бути свої власні божки, які закривають Бога собою. Якщо свою надію покладаю на щось або когось, окрім Бога, то стаю схожим на свого власного божка. У 36 псалмі  ми читаємо -“У твоємі світлі ми побачимо світло”. У 119 псалмі знаходимо, що Його Слово – це світло на моїй стежці. Тобто, якщо я проводитиму час з Його Словом, то зможу побачити справжнє Світло, відкрити те, яким є Господь. З ким я проводжу більше часу, від кого вчуся – від свого божка, чи від Світла?