Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

ІСУС – СЕРЦЕ ПИСАННЯ - Дабар - біблійний курс

ІСУС – СЕРЦЕ ПИСАННЯ
Роман Лаба OSPPE

Сьорен К’єркегор писав, що Біблію потрібно читати так, як кохана читає лист від коханого. Коли наречена читає листа від нареченого, то серед багатьох слів шукає того одного слова – “люблю”! Подібно виглядають роздуми над Святим Письмом. Усі слова з уст Небесного Отця, натхнені Святим Духом, зводяться до одного Слова – Ісуса, в якому Бог об’явив себе в повноті.

У своєму Сині наш Небесний Батько висловив усю любов, виразив себе самого, бо Він є Любов. Про цю Божу Мову говорить Послання до Євреїв (1,1-3): “Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів Він говорив до нас через Сина, Якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск Його слави, образ Його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині…” В Ісусі Христі лунає одне-єдине прагнення серця Отця: людино, поглянь, як Я тебе кохаю!!!

Катехизм Католицької Церкви повчає, що Христос – єдине Слово Святого Письма. Це означає, що всі тексти Святого Письма звершуються в Особі нашого Спасителя. Усіма словами Святого Письма Бог говорить лише одне Слово, своє єдине Слово, у якому Він висловлює себе в усій повноті (ККЦ 102). Тому Христос є Посередником і Вершиною Божого Об’явлення (Dei Verbum 2). Іншого Об’явлення вже не буде. На прохання Филипа “Покажи нам Отця” Ісус відповів: “Хто Мене бачив, той бачив Отця” (Йн 14, 9).

В давнину казали: “Всі дороги ведуть до Рима”. В Біблії всі слова ведуть до ІСУСА. В Євангелії від Луки (24) читаємо, як воскреслий Ісус наздогнав двох учнів по дорозі в Емаус. Розчаровані тим, що сталося Великої П’ятниці, учні розповіли Ісусові про… Ісуса, причому Його самого не впізнали. Тоді Ісус розповів учням те, що в Писанні стосувалося Його. Це так захопило учнів, що вони не хотіли Його відпускати. Це означає: коли завдяки Ісусові починаєш бачити Біблію, то не хочеш, щоб це закінчувалося. Твоє серце палає тоді вогнем Святого Духа, і ти перебуваєш у Божій Присутності. Ісус явиться тут як екзеґет (пояснювач) Святого Письма. Кожний текст стає ясним і відкритим лише в Ньому.

Христос є серцем Писання.

Подібно до того, як у людському організмі серце спрямовує кров в усі клітинки тіла, так у Біблії кожний текст набирає життя, живучості завдяки Пасхальній Тайні – смерті й воскресінню нашого Господа. Ще раз погляньмо до Катехизму: “Незважаючи на те, які різні не були б книги, з яких воно складається, Письмо єдине, з уваги на єдність Божого Задуму, осередком і серцем якого – відкритим від часу своєї Пасхи – є Христос” (ККЦ 112). Роздуми над Святим Письмом мають на меті не інформувати нас про ті чи ті події, а дати нам зустрітися з Ісусом. “У текстах Писання шукаю Христа”, – каже св.Августин. Хоч би який текст, яку подію ми розглядали, то першим запитанням, яке маємо поставити, є: як ці слова здійснилися в Ісусі? А друге запитання – як ці слова здійснюються в мені? Тож до пошуків!

До кожного тексту курсу “Дабар” ми додаватимемо ВПРАВУ, аби ви не лише прочитали статтю, а й самі взялися до праці над Святим Письмом.

Ісусі все звершилося.

До Нього ведуть усі тексти Писання. Старий Завіт заповідає Його у різних символах, говорить про Нього в пророцтвах, прообразах. Новий Завіт, натомість, говорить про Нього безпосередньо, відкрито. Послання Апостолів відкривають нам Його божество, яке проявлялося в Його людському Тілі. Маємо в Біблії тексти, які виразно носять месіанський характер, є пророцтвом про прихід Месії, вказують навіть на місце Його народження.

Подумай над такими текстами Старого Завіту:

2 Сам 7,11-16; Пс 22; Пс 23; Пс 110; Міх 5,1-3, і спробуй віднайти їхнє здійснення в Ісусі Христі.

Допомогою в роздумах будуть тексти з Євангелій:

Лк 1,26-33; Мт 2,1-12; Йн 19,23-34; Йн 10,11-30; Флп 2,6-11.

Щоб узріти в усьому писанні Ісуса, Отці Церкви часто застосовували алегоричний спосіб розуміння Святого Письма, тобто за історичним значенням вбачали духовне. Наприклад, Оріген бачив у дереві, яке використав Мойсей, щоб гірким водам повернути солодкий смак (Вих 15,22-25), натяк на дерево Хреста. В пурпуровій нитці, якою Рахав позначила свій дім (ІсНав 2,18) – натяк на Кров Спасителя. Йдучи за біблійним способом мислення, Отці звертали увагу на кожну “дрібничку” в тексті, щоби знайти якісь подібності, натяки, символи – все, що дозволило б цей текст віднести до Ісуса. Щоб не виривати текст з його історичного контексту, Церква повчає: спершу шукати значення, якого надав тексту його історичний автор. Це фундамент, оскільки діяння Бога відбувалися в історії. Однак сам текст не обмежується цим першим значенням, а, як каже Документ Папської Біблійної Комісії “Інтерпретація Біблії в Церкві”, визначає дальші напрямки роздумів. Йдучи за інтуїцією Отців Церкви, спробуймо застосувати алегорію (віднайти духовне значення) в таких текстах:

Вих 17,1-7; Єзк 47, 1-2.8-9.

Підказкою будуть два новозавітні тексти – Йн 19,34 та 1 Кор 10,1-4.


Хмарка інтересів