• Спільнота Дабар
• Дата публікації 12 Червня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Мт 5, 20 – 26

Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне.

Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб’є, той підпаде судові.

А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! – той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! – той підпаде під вогонь пекельний.

Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе,

зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій.

Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю.

Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.

Що такого мають чинити учні Ісуса, щоб перевищити праведністю фарисеїв і книжників. Адже ці релігійні лідери Ізраїля справді багато часу присвячували для релігійних практик. Про що  йдеться?

З контексту виникає, що праведність тих останніх полягала на поверхневому виконанні заповідей. А поверхневе виконання є швидше для людини, ніж для Бога, котрий бачить таємне. Отже слова Господа заохочують усіх нас керувати свій погляд далі, ніж «поверхня». Під «поверхнею» вбивства, ненависті, злоби можемо викопати багато гніву в серці на брата, на ближнього. Не відкритий гнів призводить до браку прощення і примирення і стає наче рак в нашому тілі… Здається нам, що ми звикли вирішувати подібні справи формально, без глибшого аналізу. Після чергового конфлікту з нашим ближнім, швидко говоримо «перепрошую» для того, щоб мати емоційний комфорт і повільно віддаляємося з «гарячої території». Не ризикуємо щиро порозмовляти, бо боїмося знову натрапити на вразливі місця один одного.

Часто після конфлікту можемо почути слова Та нічого, дрібниця, ну що тут такого… Здається Слово Боже не раз застерігає нас не ігнорувати подібних «дрібниць». Ілля, на Боже повеління, постійно виходив дивитися в напрямку моря і бачив там всього лиш маленьку хмаринку, можна жартома сказати – «дрібничку», однак з неї ринула велика злива. Не ігноруй маленьких дрібничок, різних слів, недосказаних під час розмови, підозрілих поглядів, натяків, щиро запитай свого брата, що турбує його серце, щоб з маленької краплинки гніву не ринула злива ненависті, образливих слів, бійки і навіть вбивства.