• Спільнота Дабар
• Дата публікації 21 Вересня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

22 вересня Лк 8, 16-18

Того часу Ісус сказав народу: «Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свіч­ник, щоб ті, які входять, бачили світло. Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться. Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забе­реться від нього».

“…бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забе­реться від нього.”

Дивна ситуація, як може бути забрано щось у когось, хто не має нічого? І взагалі чому така несправедливість? Може варто було тому, хто щось має поділитися з тим, хто нічого немає? Ісус так не говорить і буквально лишень цими словами ставить в тупик всіх, хто використовував Його ім’я, як жупел для різних соціалістичних рухів, змальовуючи Христа ватажком бунтів, революціонера проти тодішніх соціальних порядків.

Ісус в цьому фрагменті говорить абсолютно не в дусі тих, хто хотів всіх урівняти в майні, здібностях, статках. Це утопія чи обман. Так ніколи не було, люди першо-початково створені нерівними. Це не означає, що хтось кращий, а хтось гірший. Всіх нас єднає те, що ми є діти Божі, кожен є образом Христа, кожен надзвичайно обдарований Богом. І на цьому закінчується спільність і починається нерівність, яка не принижує когось, але творить розмаїття.

Цей закон: “хто має тому дасться” діє всюди, наприклад, в ситуації з багатством. Багаті люди стають багатшими, бідні біднішими. Світ змінюється, але невеличкий відсоток людей продовжує володіти абсолютною більшістю всіх матеріальних благ. Постулат звучить жорстоко, але також пропонує замислитися над моєю поставою.

• Чи маєш щось цінне?
• Чи досвідчуєш цінність того, що маєш?
• Чи можливо тобі притаманіше жалітися на життя, повторюючи “я нічого не маю”.

Мені не ідеться про НЛП чи замилювання очей в угоду новомодним психо-шарлатанським віянням. Мені йдеться про правду. Людина, яка постійно ниє, що вона нічого не має, приречена не помічати різних важливих і цінних ресурсів, здібностей, можливостей, перспектив, які є в її житті, тому що її погляд узалежнюється від розумових шор: “Я нічого не маю”. Власне тому і говориться, що у такої людини буде забране і те, чим вона начебто володіє. Ось це начебто говорить, що те, що вона має знаходиться у пасивному стані, не працює на розвиток. Як гроші на радянських ощадкнижках, які колись перетворилися на папірці. Моє незнання про мої таланти також є ситуацією, коли я “начебто” чимось володію, бо не знаю, що це у мене є, а значить я можу застосувати.

Якщо я маю таланти, але мені ліньки їх розвивати, то  сьогодні я отримав попередження від Бога: “…бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забе­реться від нього.”