Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

ЧОГО ЩЕ НАВЧАЮТЬ ПРИТЧІ - Дабар - біблійний курс в Україні

ЧОГО ЩЕ НАВЧАЮТЬ ПРИТЧІ
Роман Лаба OSPPE
Європейська культура була і залишається під сильним впливом грецької філософії. Тому нам є властиве абстрактне мислення – мислення поняттями. Коли б ми зараз запитали християнина або групу віруючих (а інколи я так і роблю), як вони уявляють Царство Боже, то у відповідь можна було б почути безліч абстрактних описів: там буде щастя, радість, не буде горя тощо. Це також правильна відповідь, але… абстрактна.
 
Коли б ми Ісуса запитали, як Він уявляє Царство Боже, то…

Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре зерно на своїм полі (Мт 13,24). Зверніть увагу: не до ангела подібне Царство Боже, а до чоловіка, до людини. І не до людини, яка замислилася над богословським трактатом і увійшла в містичний стан, а до чоловіка, який посіяв зерно. Ісус говорить про небесну дійсність, використовуючи звичайну земну працю. Це справді Добра Новина: я можу переживати Царство Небесне у своєму повсякденні, серед щоденних занять, у звичайній праці.
Або погляньмо ще на це порівняння: Царство Небесне є подібне до закваски, що її бере жінка і кладе в три мірки муки, аж поки все закваситься (Мт 13,33). Цікаво, а як би ви зреагували, почувши на проповіді: Царство Небесне є подібне до відра зі шваброю, яке дбайлива господиня бере і протирає підлогу, щоб засяяла чистотою. Також Царство Небесне є подібне до чоловіка, який лежить і ремонтує автомобіль, увесь у машинному мастилі, дбайливо прикручує кожну деталь, аж доки автомобіль буде здатний їздити. Не турбуйтеся, це не нові богословські теорії – лише припущення, що Ісус міг би сказати, коли б зараз опинився посеред нас.
Ті порівняння, які використовував Ісус, були звичайні для людей того часу. Тому в заклику до навернення Ісус каже: Покайтеся, бо НАБЛИЗИЛОСЯ Царство Небесне. Наблизилося, а не віддалилося. Справді, чимось Божим і чудесним є узріти Царство Небесне серед звичайних турбот. Повне і цілковите здійснення цього Царства ще на нас чекає; натомість його переживанням можемо втішатися вже тут. Грецьке слово basyleia можна перекласти як “Царство” (статичний характер), але також як “царювання” (динамічний характер). Притчі Ісуса є запрошенням шукати Божого Царювання у буденних заняттях, у кожній сфері нашого життя. Притчі показують, як можемо переживати Бога в щоденних клопотах.
Завдяки Втіленню Сина Божого я можу переживати Боже життя в людському житті, надзвичайне Боже Царство у звичних щоденних заняттях.
Лаврентій від Воскресіння Господнього, монах-кармеліт, переживав хвилини глибокої єдності з Богом під час своєї щоденної праці на монастирській кухні, у найменш сприятливому місці, в найменш сприятливих умовах. Аж важко собі уявити монаха в спогляданні, коли поряд готується смачна страва.
Коли учні запитали Ісуса, чого Він навчає притчами, Ісус відповів: Я тому говорю до них притчами, що вони дивлячись не бачать, і слухаючи не чують, і не розуміють… Здається, метою Ісуса було сказати виразніше, тому Він вживає слово-образ, щоб слухачі могли не тільки почути, але й побачити, уявити.

ВПРАВА

При роздумуванні над притчами особливо корисно досліджувати культурно-історичне середовище Близького Сходу. Тут у пригоді стануть різні біблійні атласи, енциклопедії, словники.
Притча про невід – Мт 13,47-52
Прочитавши текст, спробуймо сформулювати запитання, які виникають у нашому серці. Чим є невід або мережа? Чим є море? Чим є всяка всячина, якою наповнюється невід? А посуд, у який вибирають те, що є добре?
Різні біблійні переклади використовують різні слова, щоб перекласти невід. Такими словами є сіть, мережа. Ці слова все далі й далі відбігають від свого першого значення. Говоримо зараз про мережу Інтернету, про мережу магазинів, навіть про мережевий маркетинг. А якою мережею є Небесне Царство?
Сіть (мережа) є створена зі зв’язаних між собою мотузок. Отже, йдеться про якийсь особливий вид зв’язків, пов’язань, куди може потрапити кожен, де для всіх відчинено двері. Здогадуєтеся, про що мова? Для мене таким неводом є спільнота Церкви. Господь дає змогу кожному потрапити в цю мережу. Морем є світ.
Погляньмо на іншу притчу, про влаштоване царем весілля для сина. Після того, як частина запрошених відкинули запрошення, царські слуги пішли на роздоріжжя й запросили злих і добрих (Мт 22,10). Зверніть увагу, спершу написано злих, а вже потім добрих. Як прагне Господь навернення грішника! Так палко цього бажає, що дозволяє до невода потрапити “усякій всячині”, на учту запрошує “злих і добрих”. До сітки може потрапити “всяка всячина”, але в посудину – те, що добре! Мережа, якою є спільнота Церкви, є подарована мені для того, щоб я потрапив у посудину Царства.
Неводом є для мене також Біблія, де всі тексти між собою так пов’язанні, що творять мережу (сіть). Господь за допомогою цієї сіті виловлює мене з дна цього світу. Кожен може узріти своє життя у Божому Слові, потрапити в цей невід, але на цьому не кінець… Потрібно потрапити в посудину. Чи дозволиш цій мережі себе переобразити, перемінити, щоб бути учасником Царства?

На завершення подумай, які повсякденні заняття зі свого життя ти міг би порівняти з Божим Царством.

https://www.houstonapparels.com/