• Роман Лаба OSPPE
• Дата публікації 18 Березня, 2013

         Ісус подавсь на Оливну гору. Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до Нього; Він же, сівши, навчав їх.  І привели тоді книжники і фарисеї до Нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині, і кажуть до Нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку. Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж Ти на те?» Іспитували вони Його, казавши так, – щоб мати чим оскаржити Його.         А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі. А що вони наполягали та допитувалися в Нього, то Він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, – нехай перший кидає у неї камінь!» І знову нахилившись, писав по землі.         Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині.         Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?»         «Ніхто, Господи», – відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і Я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши». Йн 8, 1-11

З тексту виразно видно, що лише Ісус глибоко знав правду про жінку, впійману на перелюбі. Невипадково цей фрагмент Церква зіставляє з читанням із Книги пророка Даниїла, де пророк виявляє підступні наміри двох старців, які засудили невинну Сусанну. Відділивши їх одного від іншого, Даниїл за їхніми неправдивими відповідями з’ясовує їхню підступну брехню.

Ісус поводиться дещо подібно до Даниїла. Ставить запитання, після якого самі обвинувачі почали відходити один за одним, «починаючи від старших». Запитання Ісуса стало наче захисною стіною між фарисеями і засудженою жінкою.

Що такого пережили фарисеї? Ісус поставив їм просте запитання: Хто з вас без гріха? нехай перший кидає камінь. Щоб зрозуміти вагу цього питання, варто повернутися до початку тексту: «Вчителю, жінку оцю спіймано на перелюбнім учинку. Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?» Як це фарисеї спіймали бідолашну жінку, та ще й під час перелюбного вчинку? Якщо це справді так, то вони мусили знати, хто вона така і чим займається. Окрім того, мали б знати, коли вона може грішити і з ким. А ще, мабуть, мусили стежити, щоб упіймати на гарячому. Важко собі уявити цілу групу релігійної еліти, яка вистежує по вуличках Єрусалима одну блудницю… А найбільшою загадкою є те, що фарисеї привели тільки жінку. А що з чоловіком? У Книзі Второзаконня читаємо:

Як же спіймають чоловіка, що сходиться з заміжньою, – обидвом смерть: чоловікові, що сходиться з жінкою, а й жінці. Отак викорінюватимеш зло з Ізраїля (Втор 22, 22).

Ким був чоловік, який учинив перелюб, що його фарисеї відпустили? Чому їм було невигідно приводити до Ісуса також і чоловіка? Може, той забагато знав… Те, що фарисеї почали відступати, показує, що слова Ісуса їх засудили. Не знайшлося нікого, хто відважився б заявити про свою невинуватість.