• Роман Лаба OSPPE
• Дата публікації 27 Березня, 2013

Як співвідносяться молитва і Боже Слово? Про це ми вже згадували в попередніх текстах. Слово і молитва творять діалог – фундамент наших взаємовідносин із Богом. Спробуймо розвинути цю тему.

Як ми слухаємо Божі слова, так Бог слухатиме нашу молитву. Плідність та ефективність нашої молитви справді залежить від того, як ми слухаємо Боже cлово. Перечитайте Йн 15,7: “Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!”
Коли слово Ісуса (Боже Слово) буде перебувати (це дієслово показує постійність, тривалість), то здійсниться все, чого лиш попросимо. В цьому тексті виражено міцний зв’язок між перебуванням Божого Слова в серці і молитвою.
Чому Ісус мав таку сміливість заявити: все, чого лиш забажаєш?.. Може тому, що той, хто читає Боже Слово, нічого не-Божого не попросить. Все, що попросить, буде згідне з Божою волею, зі Словом, яке перебуватиме в його серці. Інші фрагменти підтверджують цю правду: “І чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього” (1 Йн 3, 22). “І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас” (1 Йн 5, 14).
Спершу християни мають берегти заповіді (Боже cлово), потім можуть чинити те, що Богові угодне, чого Він хоче; і саме тому все, чого б вони не просили, здійсниться.
Щоб просити Бога згідно з Його волею, потрібно знати, яка є Його воля. А звідки я можу про це дізнатися? Зі Святого Письма. Саме тут Бог об’являє свою волю. Святий Ісаак Сирійський повчає: “Читання – джерело і матір молитви. І одне, й інше до любові Бога нас переносить”. Жан-Ів Лелу у своєму творі “Слова з гори Афон” представляє навчання грецьких монахів такими словами:
Перша заповідь є: “Слухай, Ізраїлю, Господь Бог наш, Господь єдиний” (Втор 6, 4). Першим словом цієї заповіді є “Слухай”. Бог, отже, хоче, щоб ми найпаче слухали Його. Перш ніж молитва стане словом, її мусить випередити “слухання”.

Чому Біблія так суворо засуджує молитву без читання Божого Слова?

Чому Біблія так суворо засуджує молитву без читання Божого Слова? Може, трохи більше пояснить Яків Апостол: “Прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої” (Як 4,3). Святий Августин дає одну чудову пораду: “Старайся нічого не говорити без Нього, і Він нічого не скаже без тебе” (Ennaratio in Psalmos). Тобто молися до Бога, розмовляй із Господом, вживаючи Його ж власних слів. Така молитва стає натхненною, і сам Божий Дух молиться в нас (пор. Рим 8,26-27).
Прекрасним прикладом поєднання Божого Слова і молитви є літургія, де ми не тільки читаємо, слухаємо Боже Слово, а й молимося ним, виспівуємо його. Молимося Божим Словом, коли молимося псалмами, новозавітними гімнами. Іншим прикладом, де Боже Слово стає нашою молитвою, є “Отче наш”. Ця молитва є Божим Словом, тому що це водночас і біблійний текст, і наша молитва Богу, наша відповідь.
Тому біблійні молитви – чудовий спосіб будувати, укріпляти мої справжні взаємовідносини з Богом.

Чудовим прикладом того, як має виглядати наша молитва, є молитви біблійних героїв. Уважно прочитай наступні тексти й досліди те, як ці люди молилися. Що було основою або свого роду гарантією їхніх молитов? Які почуття супроводжували молитву? Яке місце посідає обітниця, дана Богом у біблійних молитвах?
Прочитай молитву Неемії (Не 1); молитву пророка Єремії (Єр 20,10-18); молитву пророка Даниїла (Дан 9). Уважно прочитай Пс 132 – Псалмоспівець наче “нагадує” Господу обітниці, дані Давидові, спирається на вірність Бога своєму слову. Це дуже надійна молитва.
Таке “нагадування” можеш часто зустріти в Псалмах. Ця молитва нагадує поставу малої дитини, яка підходить до свого тата, хитро посміхається, щось просить і при цьому каже: “А пам’ятаєш, Тату, Ти обіцяв?” Книга Сираха виразно показує зв’язок cлова (зберігати Закон) і молитви: “Хто закон береже, той приноси множить; хто пильнує заповіді, той мирні жертви приносить” (Сир 35,1).
На хвилинку зупинись і подумай, про що саме ти молишся останнім часом? Які думки бентежать твоє серце під час молитви? Які клопоти, ситуації, особи становлять предмет твоїх звернень до Господа? Випиши все це на одному аркуші паперу. А на іншому аркуші випиши все, що на тему твоїх клопотів каже Святе Письмо. Якщо перше не суперечить другому, то спробуй помолитися таким чином:

Святий Отче, у Твоєму слові написано (використай текст, який відповідає твоїм клопотам). Прошу Тебе, спираючись на Твоє cлово: зарадь цій ситуації.
Наприклад: Господи, у твоєму cлові написано, що Ти є нашим Пастирем і нам нічого не бракуватиме (Пс 23). Я вірю, що ця обітниця твоїм дітям дана також і для мене. Спираючись на це cлово, прошу Тебе, допоможи мені зараз у скрутному матеріальному становищі.
Отче, у твоєму cлові написано, що ті, хто Тобі довіряє, – мов гора Сіон, яка не захитається повіки (Пс 125). Укріпи мою довіру до Тебе, щоб я непохитно перебував у Твоїй правді і міг свідчити про Тебе. Нехай зовнішні обставини не похитнуть моєї довіри до Тебе! Нехай Твоє cлово здійсниться в цій ситуації, яку я зараз переживаю.