• Роман Лаба OSPPE
• Дата публікації 4 Червня, 2013

Роздуми до Слова Божого на вівторок ІХ звичайного тижня, рік І

  Книжники та старші послали до Ісуса декого з фарисеїв та іродіян, щоб Його впіймати на слові. Прийшли ті й кажуть до Нього: «Учителю, знаємо, що Ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?»      Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: «Чого Мене спокушаєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я бачив». Вони й принесли. І каже їм: «Чий це образ і напис?»   «Кесарів», – ті Йому відповідають.       Тоді Ісус промовив до них: «Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові – що Боже». І вони дивувались Йому.

Мк 12, 13-17

У давнину, зрештою, як і сьогодні, на Близькому Сході, торгівля становила елемент економічних чи суспільних відносин. Оскільки багато часу свого життя людина проводила, продаючи або купуючи, тому за допомогою різних торгівельних образів та порівнянь виражалися життєві правди. Наприклад, Матей часто використовує поняття заборгованості, щоб висловитися про пробачення чи провину, слово «скарб» вживає для описання небесних багатств.

Господь Ісус, використовуючи образ динара, також хоче передати важливі істини. Кожна монета давнини носила на собі образ Володаря, казна якого була його власністю. Подібно людина носить на собі образ Бога. Віддати Боже Богу – означає віддати, повірити Йому самого себе.

Що ж тоді означає віддати кесареві кесаре? За часів Ісуса, коли Ізраїль був частиною Римської Імперії, кесар належав до пантеону богів. Натомість в очах багатьох людей був князем усього світу. Віддати кесареві кесареве – позбутися усього, що належить до цього світу і що противиться Богу.