• Спільнота Дабар
• Дата публікації 22 Липня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

22 липня Йн 20, 1. 11-18

Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. Вона стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса. Вони сказали їй: «Жінко, чому ти плачеш?»  Відповідає їм: «Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!» Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, який стояв, та не впізнала, що то Ісус. Каже їй Ісус: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: «Пане, якщо ти Його взяв, то скажи мені, де ти Його поклав; я заберу Його!» Каже їй Ісус: «Маріє!»  Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: «Раввунні!» – що означає: Вчителю! Каже їй Ісус: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!» Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.

Щоби зрозуміти Марію Магдалину варто пригадати, що вона була поневолена 7 бісами – Ісус її звільнив, за традицією вона вважається блудницею – Ісус прийняв її, пробачив, полюбив. Вона була ніким, просто безіменною грішнецею, яка заслуговує смерті– Ісус повернув їй ім’я, врятував і дав нове життя. Тому смерть Христа – це втрата сенсу життя для Марії.

Складно уявити собі ніч, яку вона пережила, перш, ніж вийти до гробниці.

Що робите Ви коли знаходитеся у відчаї, коли Вам здається, що все втрачено?

Чи знайоме Вам відчуття, що Бог мертвий? Мені – так. Тоді я молюся для годиться, а не через віру, ходжу на Службу, бо так правильно, сповідаюся, без сподівань. Але точно не роблю таких відчайдушних кроків з любові, як Марія: посеред темряви не іду до гробниці Ісуса.

Марія бачила, що камінь є відкочений, але не наважилася зайти всередину. Написано, що вона стояла надворі і плакала. У неї не було навіть сил молитися. Вона просто плакала. Але далі говориться, що вона нахилилася до гробниці. Грецький оригінал замість «нахилилася» вживає «парЭкюпсэн», тобто придивлятися, уважно дивитися, вглиблюватися. Саме з цього починається історія її прозріння, шлях від відчаю до радості. З того, що вона «уважно придивлялася». Зараз, читаючи Біблію, намагаємося це робити. Поверхневий погляд на Слово залишає нас на дворі, в сльозах. Слово Боже веде вглиб гробниці і, як не парадоксально, до радості.

Ангели звертаються до неї «гюнай» – жінка. Так про свою Матір говорить Ісус в Кані Галілейській на весіллі. Це поважне звернення, якого за свого блудного життя Марія точно не чула. Потім до неї саме так звертається Ісус, ніби підтверджуючи, що вона достойна називатися «гюнай», що всі її гріхи змиті, що в очах Бога вона є чистою. Але повне визволення приходить, коли Ісус називає її по імені. Саме тоді Марія впізнає свого «Равуні». Ми прагнемо чути від Бога, що ми є достойні, але, головне, що ми особливі для Нього, унікальні, неповторні і в Божому серці є місце для нас, саме для нас. Чи чули Ви, що Господь називає Вас по імені? Як називає Вас Бог? Якби у Марії не було такого досвіду, вона б не дізналася, що це Христос, продовжувала думати, що Христа викрали, що перед нею садівник, залишалася у своєму горі. Часто ми платимо таку велику ціну відчаю, горя, безвиходдя, тому що не чули, як Бог нас називає по імені. Попросіть Його.

Цікаво що Марія обернулася двічі:

«Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, який стояв, та не впізнала».

Каже їй Ісус: «Маріє!»  Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: «Раввунні!» – що означає: Вчителю!

Як можна двічі повернутися? Пророк Осія (2;9) говорить про Ізраїль-блудницю та повернення до законного Чоловіка: «Вона гонитиметься за коханцями своїми, але не дожене їх, шукатиме, та не знайде їх. І тоді скаже: Піду, повернусь до мого першого чоловіка, бо тоді мені ліпше було, ніж нині». Саме в часі смерті Христа Марія по-справжньому «повернулася» до Ісуса, одного разу їй було замало. Не можемо до кінця і повністю повернутися до Бога і відвернутися від гріха, потребуємо не одного і не двох, а багато цих «повернень». Але це можливо лише тоді, коли почую, як Бог називає мені по імені: «Марія».  Власне тому Марія відразу випалює: «Равуні». Марія визнала Ісуса, коли Той визнав її. Я можу відкритися на послух Богові («Равуні», Вчителю) лише тоді, коли досвідчу відкритість Бога.

Вся дія відбувається, напевно, в саду, тому що спочатку Марія приймає Ісуса за садівника. Це нагадує нам перший сад Едем і першу гробницю гріха першої людини. В цьому Євангелії ідеться не лише про прощення однієї лиш Марії, але всього людства. Руйнується гробниця першого гріха.