Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

Господь полює за тобою - Дабар - біблійний курс

Господь полює за тобою
Спільнота Дабар

Того часу Ісус сказав до натовпу: «Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини, а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, ви­бе­руть усе добре до посудин, а не­при­датне викинуть геть. Так буде при кінці віку: вий­дуть ангели і відділять злих з-поміж праведних, і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Чи зрозуміли це все?» Відповідають Йому: «Так». Він же сказав їм: «Тому-то кож­ний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до лю­дини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове й старе». Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.  Мт 13, 47-53

Притчі Ісуса про Царство Небесне дуже прості і наочні. Він не говорить про трансцендентне та іманентне, але про звичайне ,буденне. Біля Ісуса були учні-рибалки, для яких закидання сітей було щоденною рутиною. А Ісус до цієї рутини порівнює Царство Небесне?! Воістину Бога можна знайти і в рутині.

Євреї боялися моря, вірили, що в морі живе зло, морем панує зло. Тому порівняння Царства Божого до невода, який закидається в в море, говорить про те, що тут, в світі, також панує зло і Боже Царство це така інтервенція в Царство зла.

З іншої сторони, невід захватує рибу, для якої природним залишатися в морі, на суші вона гине.  Ми люди-риби, боїмося Божого Царства, сприймаючи Його як небезпеку, смерть. Ми воліємо знаходитися в морі-злі, вважаючи його своїм природним ареалом.

Коли Ісус говорить про Царство Небесне, автоматично ми перекладаємо це на наші уявлення про Царства землі. Цікаво, що Царство в людському розумінні це найбільша мета, яку кожен прагне осягнути. Кожен хоче бути царем, мати владу, визнання, авторитет, гроші, мати не просто жінку, а царицю… Отож, царство це мета. А коли Ісус порівнює Царство до неводу, Він говорить, що Царство це не мета, а засіб. Ціль – хороша риба, людина. Непогано було б трансформувати наші уявлення про Царства земні на підставі ось цього знання про Царство Небесне. Мета – не влада, а люди.

Невід – це засіб полювання на рибу. Господь також полює за нами. Невід має таку властивість: риба відчуває, що вона безнадійно застрягла лише тоді, коли невід вже витягають. Поки невід закинений, риба вільно плаває і може не знати, що вона вже в неводі. Божий невід є набагато більший за рибацький, а час між закиданням і витяганням проходить набагато більше часу.

Хто зна, може ти вже зловлений, але поки цього не знаєш? А може невід великий, як світ, і ми всі вже в ньому і єдине принципове питання чи ми добра риба чи сміття?

Невід забирає все, що трапляється на його шляху: добру рибу, погану, дірявий чобіт, сміття. Цим Господь хоче сказати, що Він не гребує ніким. До останнього Він дає шанс кожному, Він буде розбиратися уважно і вже на берегу. Чи є хтось, хто думає, що він дірявий чобіт, сміття і нікому не потрібний? Може нікому і не потрібний, окрім одного Господа.

Слово сіть, невід в Біблії вживається багато разів і часто в негативному значенні. Сіть це поневолення, залежність, пастка, підступ, гріх. Чому Ісус використовує це слово, яке вже “скомпрометувало” себе?

Може Він хоче, щоби єдиною нашою залежністю, поневоленням, було Царство Небесне.