Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

Кровоточива: зцілення ран дитинства - Дабар - біблійний курс

Кровоточива: зцілення ран дитинства
Спільнота Дабар

Того часу підійшов до Ісуса один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї свою руку – і вона оживе». Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: «Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою». Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: «Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла». І жінка була оздоровлена тієї ж миті. Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус сказав: «Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить». Та з Нього почали глузувати. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку – і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі. Матея 9; 18-26

В цьому фрагменті ми читаємо історію в історії. Цікаво, що жінка страждала від кровотечі 12 років, а з Євангелія від Марка 5:42 дізнаємося, що дівчина, яку воскресив Христос, також мала 12 років. Євангелісти ніби наштовхують нас робити паралелі між жінкою та дівчиною. Спробуємо.

Можливо, коли ця нещасна жінка була іще дівчинкою, їй довелося пережити жахливий досвід, який духовно вбив в її, тоді ще дівчинку. Відтоді відкрилася кровотеча, рана, яка не загоюється. Обезкровлена людина помирає. В єврейському розумінні в крові знаходилася душа людини, тобто жінка втрачала свою душу, себе.  Ісус зцілює її фізично та на рівні душі, а потім іде далі вглиб її історії та воскрешає дівчинку в ній, зцілює пам’ять.

Отож, Бог хоче зцілити нас повністю. Ми можемо хотіти позбавитися проблем, які непокоять нас зараз (кровотеча), але чи готові ми впустити Ісуса в найболючіший досвід свого життя, в рани дитинства?

Ближче приглянемося до цієї жінки. Кровоточива вважалася нечистою, вона мала сидіти вдома, той, хто доторкався до неї також ставав нечистим. Одним із симптомів її хвороби є самотність. Цілих 12 років вона ховалася від людей, зобов’язана законом, була ізольована. 12 років вона називала себе нечистою, недостойною, брудною. І ось під страхом смерті вона наважується не просто вийти, але й доторкнутися до вчителя Ізраїлю, до Ісуса. Ця жінка дійшла до межі відчаю, до моменту, коли була вже готова «загубити свою душу». Але також можемо сказати, що в ній іще жевріла надія: «А раптом…»

 

Чи бувають моменти, коли вважаємо себе занадто нечистими, щоби доторкатися до Ісуса? В ці моменти думаємо, що Бог нас засуджує. Реакція Ісуса є іншою. Він називає дочкою ту, яку всі протягом 12 років не називали інакше, як нечиста. Ісус підбадьорює її: кріпися. Ісус не говорить: «Моя могутність тебе врятувала». Лишень «твоя віра тебе спасла». Він утверджує її, підкреслює саме її внесок в оздоровленні.

Коли все це відбувається? Коли жінка доторкається до краю одягу Ісуса. Книга Чисел 15,37-40 говорить, що край одягу допомагав побожному єврею не забувати Божі заповіді. Жінка торкнулася рукою Божих заповідей, Божого Слова.

Тримаймося за це саме Слово і ми, щоби бути здоровими.

 

Коментарі

  1. Дабарівські роздуми на Радіо Марія в аудіоформаті+ інший аспект сьогоднішнього Євангелія http://radiomaria.org.ua/novini/1769-vangeli-dnja-7-lipnja.html