Милість за розкладом - Дабар - біблійний курс в Україні
П’ятниця ХV звичайного тижня ІІ 18 липня Мт 12, 1-8
Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти. А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: «Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу». Та Він відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним? Коли увійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були! Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні? Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм. Коли б ви збагнули, що це значить: “Я милосердя хочу, а не жертви” – то ніколи не осуджували б невинних. Адже Син Людський є Володарем і суботи».
Читаючи Євангеліє часто зустрічаються моменти коли Ісус сперичався з фарисеями. Цікаво, як фарисеї постійно намагалися зловили Ісуса та учнів на якихось діях, які суперечили то суботі, то традиціям суспільства того часу. В сьогоднішньому читанні вони звинуватили учнів, що вони в полі їли пшеницю в суботу. Але щоб побачити це, фарисеї мали теж ходити за Ісусом! Чому тоді виходить, що фарисеї знали досконало закон, навіть ходили за Ісусом, відповідно чули слова, бачили чудеса, але Господь їх називає гробами побіленими (Мт 23, 27). Що означає слова милості хочу, а не жертви?
Слово «милість» ’Ελεος (Элэос) означає співчуття, пережиття, милосердя, дар, який дається без очікування відплати. Тобто Ісус кличе їх і нас до справжніх відносин з Богом, але не до виконання правил поведінки та законів.
Мені на думку спадає аналогія відносин між дівчиною та хлопцем. Адже Христос та Церква є як наречений з нареченою. Уявімо ситуацію хлопець кохає дівчину всім серцем, робить їй приємні подарунки, намагається зустрітись та провести більше часу з нею у спілкуванні, готовий своїм життям пожертвувати заради неї. В той самий час дівчина спілкується з ним у строго відведений час, сухо і без почуттів, не приймає його подарунків, має викривлену уяву про цього хлопця і взагалі веде себе так, ніби саме так виглядають правдиві відносини. А він старається, шукає, дарує, чекає…..а вона приходить до нього за розкладом, з відчуття обов’язку. Як ви думаєте, будуть в них гарні відносини?
Не треба думати, що фарисеї були найгірші іїхні проблеми зійшли в небуття разом самими фарисеями. Я можу бути такою фарисейкою сьогодні. Через мою викривлену уяву про Бога, як про суворого суддю, який то карає, то цукерку дає. Через мою молитву з відчуття обов’язку або її відсутність взагалі. Через мою лицемірну поведінку: в церкві – християнка, поза нею – не дуже. Через мою лінь шукати Бога та правдивих відносин з Ним. Можу ніби то ходити за Богом, але не чути і не пізнавати Його, як ті фарисеї в пшеничному полі. До них і до мене в іншому уривку Ісус говорить:
Мт 23, 23 Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати.
Бог дісно хоче з нами правдивих, щирих відносин, бути другом, бути коханим, а не спілкуватись з нами за розкладом. Милість – це моя любов до Бога, будування відносин з Ним, яких Він також прагне. Жертва – сухе виконання заповідей, без правдивих відносин. Бог хоче, щоб я шукала Його лиця не з обв’язку, а з любові. Навіть якщо не завжди це можу робити, падаю та підіймаюсь, роблю багато помилок та занедбую відносини з Ним, завжди є надія, бо
Останні коментарі