• Роман Лаба OSPPE
• Дата публікації 29 Серпня, 2013

Того часу Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан сказав Іродові: «Не годиться мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!» І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.

Мк 6, 17-29

Роздуми до Слова Божого на спомин Мучеництва св. Йоана Хрестителя

Слово має велику силу. Від слів може залежати чиєсь життя, чиєсь майбутнє, а також чиясь смерть. Ірод зв’язав себе не Божою присягою, і через це загинув найбільший пророк – Йоан Хреститель. Причиною такої присяги був страх перед думкою інших. Страх штовхає нас до нерозумних обіцянок, присяг, клятв.

Страх Єфте перед поразкою спонукав його обіцяти скласти в жертву першу особу, яка вийде йому на зустріч після битви… і це була його донька (Суд 11, 35–40). Знову маємо дивний збіг обставин – якась не Божа присяга і смерть, яка була її наслідком. Думаю, що ці дві біблійні історії допоможуть прояснити багато наших життєвих ситуацій. Спробуймо розглянути декілька прикладів (усі приклади вигадані, якщо дійсно так у когось було, то це збіг обставин).

Страх штовхає нас до нерозумних обіцянок, присяг, клятв

Один малий хлопчик забув вірша на сцені, коли виступав перед школою. Усі його обсміяли і він дав собі обіцянку – ніколи більше не буду вчитись. Зв’язав себе такою обіцянкою і таким способом вбив у собі весь творчий потенціал, відвагу і бажання навчатись. А одна дівчина боялася відкинення, бо її одного разу після багатьох прекрасних вечорів залишив хлопець. Після цього вона сама собі поклялась ніколи більше не входити у близькі стосунки… Варто задуматися над деякими нашими переконаннями, які розпочинаються словами «Ніколи більше я…»

Може за усім цим криється Ірод, який усього боїться і прагне всякими способами забезпечити свій власний імідж і уникнути болю? Кожний такий крок є запереченням правди про наше життя, про нас самих – є духовною смертю пророка в нас.

У духовному розумінні Отців Церкви, Йоан Хреститель – образ нашого сумління, яке гукає на пустині нашого серця, щоб ми прийняли правду!