• Спільнота Дабар
• Дата публікації 28 Липня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Того часу Ісус іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає біль­шим за всю городину і стає де­ре­вом, так що прилітають птахи не­бесні й гніздяться на його гілках». Іншу притчу навів їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мі­рок борошна, поки все вкисло». Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, щоби збулося сказане через про­рока, який говорив: «Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!»  Мт 13, 31-35

Кожна людина прагне до кращого і намагається осягнути якнайбільше (кількісно) та якнайкраще (якісно). Для християн царство небесне є метою, до якої ми прагнемо, перебуваючи на землі, оскільки воно уособлює у собі наше внутрішнє бажання до прекрасного.Ми віримо що царство небесне є досконалим.

Постає природне питання: де ж я можу його знайти?

У сьогоднішньому Євангелії Ісус говорить до нас притчами про гірчичне зерно та закваску до тіста.

Чому для пояснення Царства Божого Ісус обрав зерно гірчиці? Відомо, що гірчичне зерно є одним з найменших серед усіх відомих зерен. Проте, не зважаючи на свою малу величину, це зерно виростає у рослину таких розмірів, що навіть на її гілках птахи можуть звивати собі гнізда! Виходить, що найменше зерно, яке ми можемо не помітити не концентруючи уваги, має потенціал розростися більше, ніж інші. Варто лише аби це зернятко потрапило у благодатний ґрунт нашого серця.

Господь відразу закладає в нашу душу це невеличке, але перспективне зернятко царства небесного. У повсякденній біганині є велика загроза непомітити його серед величезної кількості інших зерен більших, витонченіших і гарніших на перший погляд. Господь нас закликає бути уважними та знайти у собі це зернятко царства небесного, яким Він кожного з нас обдарував, і лише від нас залежить чи стане це зернятко великим і буйним деревом чи так і залишиться непоміченим та забутим.

Далі Господь порівнює  царство небесне з закваскою. Чому саме таке порівняння? Воно теж не є випадковим. Для того щоб замісити вдале тісто самої муки недостатньо, необхідно також мати один невеликий, але дуже важливий інгредієнт – закваску. Окремо один від одного вони не мають великої цінності, проте разом… Якщо їх поєднати та дати можливість настоятися і проникнути цим субстанціям один в одного ми отримуємо зовсім інший, новий продукт нової, кращої якості. Власне ці якісні зміни відбуваються й у нашому житті, коли ми дозволяємо Богу проникати у нього повністю та без жодних обмежень.

Царство небесне не є чимось далеким і недоступним.

Варто лише бути уважними, дійсно прагнути знайти і пізнати ті зернята любові, що наш Господь вже посіяв у кожному з нас. І тоді неодмінно ці зернятка царства небесного з величини у гірчичне зерно розростуться у дерево та змінять якісно наше життя, так, як закваска змінює муку. Варто лише дійсно цього бажати!