• Спільнота Дабар
• Дата публікації 27 Жовтня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

28 жовтня Лк.6;12-19

І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.  А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав: Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія, Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом, Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став. Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону, що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися. Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.

«Ісус вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога», Лука підкреслює, що цілу ніч Ісус провів на молитві. Уявіть себе, що після виснажливого дня ви цілу ніч молитеся (близько 8 годин, або меньше), а потім маєте вибрати, собі спільноту з якими маете прожити решту свого життя. Здаеться краще було б виспатися перед таким днем. Але тут зустрічаемо, щось, що маємо наслідувати в моментах нашого життя коли подібно приймаємо важливе рішення або кардинальний вибір.

Може й так бути що зробити вибір, це як взійти на гору. Коли ж буду на горі то мені відкриється кругозір нового бачення, яке приходить подібно як з прийняттям правильного рішення. Що потрібно, щоб зробити правильний вибір? Як це зробив Ісус? Текст говорить «Ісус вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога». Це мала бути стисло окреслена гора. Лука міг написати: вийшов на якусь гору, на якийсь погорб; натомість підкреслює (як це можимо побачити в оригінальному тексті), що це була конкретна гора. В давньоєврейській традиції була тільки одна гора, так звана Хорив або Синай. Гора розумілася як – в повному значені цього слова – місце комунікації між небом і землею, а отже не який-небудь пагорб, але те місце, на якому небо схилилося і на якому є можливий діалог між людиною і Богом, між Богом а людиною.

Тут, в тексті євангелії процесс дозрівання вибору:

Молитва, зустріч з Богом веде до навернення. Навернення, зміна мислення спонукає до відкриття покликання. До того, чого кличе Бог. покликання в свою чергу веде до прийняття вибору. А коли наш вибір конкретний, то наша особистість стає зрілою, здібною чинити добре розпізнання.

В такий спосіб можемо ввійти на свою гору, наприклад  «гору нерішучості» і тоді перед нами відкриються горизонти, Божі горизонти бачення. «і кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх».  Іноді хворіємо бо не можемо прийняти рішення. Потребуємо силу яка виходить від Господа. Як приходить від Бога така сила?

 Вибір дає силу.

Кожний повинен мати «гору», час на протягом дня, місце, для зустрічі з Богом.