• Роман Лаба OSPPE
• Дата публікації 1 Вересня, 2013

Коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним. А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм: «Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запроше­ними, і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш зай­мати останнє місце. Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запро­шеними з тобою. Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений! Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, – і в цьому буде тобі винагорода. Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слаб­ких, кривих, сліпих, – і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!»           Лк 14, 1. 7-14

Цікаво, що текст згадує тільки два типи місць: перші місця й останні. Так наче інших місць у тій бенкетній залі просто немає. Фарисеї вибирали для себе «перші» місця… Кожен з них прагнув бути першим, ніхто не хотів поступитися. Неважко в цьому помітити свої власні прагнення та амбіції. У глибині нашої зраненої природи є бажання постійно бути першим. Чому? Тому що важко нам сприйняти власну реальність життя, власну гріховність, слабкість і егоїзм.

Кимсь, хто по-справжньому вибрав «останнє» місце, є сам Ісус Христос, який, будучи на рівні з Богом, применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги (Флп 2, 6-11), тому Бог дав Йому «перше» місце, бо обдарував Його ім’ям, яке є понад усяке ім’я.