Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

Що обираєш: прикрасу чи життя? - Дабар - біблійний курс

Що обираєш: прикрасу чи життя?
Спільнота Дабар

4 червня Середа VІІ Великоднього тижня
Йоан 17; 11б-19
Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть. Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, – не від світу бо вони, так само, як і я не від світу. 15 Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише – щоб зберіг їх від лихого. 16 Вони не від світу так само, як і я не від світу. 17 Освяти їх у твоїй істині: слово твоє – істина. 18 Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ. 19 Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.

Що обираєш прикрасу чи життя?

Не можна бути в світі, належати світу і йти до Бога. Слово «йду», окрім властивого значення, має іще багато різних відтінків: пройти крізь (багато небезпек), розпочинатися, виникати, вступати в битву, знаходитися в інтимній близькості. Отже, Небо ми отримуємо, коли готові битися, пройти крізь небезпеки, але й коли розуміємо, що Небо це інтимність з Богом. Чи маємо її на землі? Чи любимо Бога? Чи позначиться відсутність відносин з Богом, формальність мого християнства на ось це «до Тебе йду»? Чи усвідомлюємо, що коли приходить смерть все не закінчується, але починається. Власне тому Ісус говорить, що Він має «радощів вщерть».
Цікаво, що ненависть світу, яку зазнав Ісус, бо Він також не від світу, не завадила Йому досвідчувати повної радості. Парадокс.
Багато разів в цьому Євангелії Ісус говорить про те, що Він «беріг» апостолів і просить Отця робити те саме. Настільки я важливий для Бога, що Він береже мене пильно. Це слово «зберегти» використовується по відношенню до заповідей – «зберігати» заповіді. Якщо я бережу Боже Слово, Його заповіді, тоді Він береже мене.
Невеличка пікантність, одне із значень того «зберегти», «тЭрэсон» це тримати під вартою. Одні бачать Божу турботу, якою Він нас зберігає, а інші – в’язницю законів, обов’язків.
Український переклад «Заради імени твого бережи їх» є неточним. Оригінал говорить «бережи їх в імені Твоєму». Ми маємо заховатися в Божому імені. Може тому в святих бачили передовсім Бога – вони були досконало «збережені» в Божому імені. Ці імена – Любов, Радість, Спасіння, Зцілення… Господь хоче тримати нас під вартою Своєї Любові… Я не проти такої варти.
Ісус говорить, що зберіг усіх, окрім сина погибелі, щоби «збулося Писання», в оригіналі було «наповнене», «плэротхЭ». Одне із значень цього слова – запліднювати. Єврейський відповідник вживається на початку книги Буття, коли Господь запрошує людину плодитися, розмножуватися і «наповнювати» землю. Боже Слово має міць чинити плідним, давати нове життя. Пам’ятаєте Марію, яка почула і прийняла Слово від Гавриїла. Хочеш бути плідним християнином – слухай і виконуй Боже Слово.
Запрошую до Писання, але маю і застерегти. «Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, – не від світу бо вони, так само, як і я не від світу». В цьому читанні виразно протиставляється Слово світові. Світ ненавидить людей, які не полишають Слова. Воно є мечем, який відтинає мене від світу, чинить чужим. Хочу бути близьким світові – треба залишити Боже Слово. Здається, цього не варто говорити, адже так мало християн Його читають. Але коли «слово», «логос» протиставляється «світові», «космосу», згадаймо, що одне із значень космосу – «прикраса». Прикраса річ гарна і приємна, може тому нас так тягне у світ, але – глибоко вторинна. Ми відмовимося від прикраси в темному кутку, коли грабіжник погрожує ножем, щоби зберегти життя. Дилема між Словом і світом – та сама.

Що обираєш: прикрасу чи життя?