• Спільнота Дабар
• Дата публікації 3 Червня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

3 червня Вівторок VII Великоднього тижня Діян 20; 17-27

17 З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви. 18 Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами, 19 служивши Господеві в повній покорі, в сльозах та у напастях, що їх я зазнав від підступів юдейських; 20 як я не ухилявся ні від чого, що могло бути вам корисним, щоби вам звіщати та навчати прилюдно і по домах, 21 засвідчуючи юдеям та грекам, щоб повернулися до Бога й увірували в Господа нашого Ісуса. 22 І ось тепер, зв’язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає, 23 – тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають. 24 Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, – звіщати Євангелію Божої благодаті. 25 І ось тепер я знаю, що ви не бачитимете вже більше обличчя мого, ви всі, між якими я пройшов, проповідуючи Царство. 26 Тому й свідкую перед вами нині, що я – чистий від крови всіх. 27 Я бо не ухилявся вам об’явити всю волю Божу.

«Увесь час» – оригінал дає також переклад «всілякий», «будь-який», «панта хроном», натякаючи на те, що Павло навчав і тоді коли йому було погано, і коли було добре.

Натомість, може бути християнство як вихід в люди. В такий час ми збираємо себе до купи, усміхаємося, тримаємо за руку дружину, з якою щойно посварилися. Не так робив Павло.

Життя служителя – непереливки. Павло описує: «в сльозах та у напастях». Служити можна на ейфорії, але скоро це закінчиться. Це річ свідома і жертовна. Тому далі Павло пише, що він не ухилився, від того що могло бути вам корисне. Павлові сльози і страждання, які він не ховав від учнів також будували їх, він не ухилився відмовитися від проповіді в моменти, коли йому нічого не хотілося робити і нікого не хотілося бачити. І в цьому Павло бачить користь. До речі, оце «бути корисним» також перекладається як збирати все докупи. Наприклад, Діян 19;19 Чимало з тих, що чарували, позносивши докупи книги, палили їх перед усіма. Оце докупи і є «сюмфэрОнтон», те що приносить користь. В зібраності думок, справ, планів більше користі, ніж в розпорошеності.

Павлова наука складається з 2 речей: навернення до Бога (покаяння) та віри. Неможливо вірити, сидячи в гріхах. Неможливо кинути гріх і не прийти до віри.

Дивовжний вислів «зв’язаний Духом». Зрозумілішим стає Павлове листування, де себе він називає рабом Бога.

Ця ситуація нагадує Ісаака, який дозволив себе зв’язати. Павло новий Ісаак.

Також можна зв’язати Бога. В 25 розділі книги Буття Ісаак «благає» Господа про Ревеку, бо була безплідною. Ось це «благання» в оригіналі і є зв’язуванням. Багато текстів Нового і Старого Завіту підтверджують цей висновок. Зв’язати Бога в молитві своїми благаннями може лише той, хто дозволяє Богові зв’язати себе в послусі.

Коли Павло говорить, що свій шлях і службу Він закінчив, вживається слово «дрОмон» «біг», «змагання». Сучасні менеджери кажуть: «Щоби стояти на місці в сучасному світі бізнесу треба бігти, щоби просуватися вперед треба бігти дуже швидко». Християни про це знали від перших століть. Просто змінився акцент «бігти» в житті професійному, в кар’єрі стало важливішим, ніж здобути Небо. Ну, ну…

«Біг» в сенсі змагання передбачає перемогу і нагороду. Чи можемо так трактувати своє життя? Чи очікуємо ми перемоги? На яку нагороду ми претендуємо?