• Спільнота Дабар
• Дата публікації 17 Вересня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

17 вересня 2014 року Лк 7, 31-35

Того часу Господь сказав: «Тож з ким порівняю людей цьо­го роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які си­дять на майданах і гукають одне одному, кажучи: “Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!” Прийшов Йоан Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете: “Він біса має!” Прийшов Син Людський, який їсть і п’є, а ви кажете: “Цей чоловік ненажера і п’яниця, приятель мит­ників і грішників!” Тож виправдалася мудрість усіма своїми дітьми».

Дитина прагне бути в центрі уваги дорослих, дитина вважає свою волю, бажання, навіть примху такою, що має бути підтримана усіма, вони ображаються і капризають, якщо щось відбувається не так, як вони того хочуть. Коли сьогодні Ісус порівнює фарисеїв до дітей, людей, які мали бути взірцями мудрості,  але залишалися інфантильними, як діти, це дає привід замислитися над людьми похилого віку, бо часто про них також можна почути: “як мала дитина”.

Особливо такі слова виринають у спілкуванні з людьми, які опікуються своїми престарілими батьками. Я знаю про що говорю, тому що також допомагав своїм батькам зі старіючим дідусем. Він капризував, як дитина, хотів, щоби ми всі оберталися навколо його потреб, які до того ж постійно змінювалися.

При цьому ми не дивуємося, що старі люди стають інфантильними. Ми радше подивляємо мудрого старця серед його однолітків “малих дітей”.

Додам, що в легендарні часи зажди при якихось звитяжних королях були старці-порадники. Пам’ятаєте класичний сюжет про Мерліна та короля Артура? Можливо “королі” та “царі” різних рівнів і різних сфер сьогодні такі слабкі і безвідповідальні, тому що “старець-мудрець” зникає як вимираючий вид. Можливо слова: “Я смерті не боюся, але немічна старість мене лякає”, які так нерідко звучать в розмовах з ще молодими людьми, коли говоримо про старість є наслідком того, що ми не бачимо прикладів величної старості. Я знаю що ці слова можуть почути, прочитати багато людей похилого віку – не ображайтеся. Я хочу, щоби люди молодшого покоління, прочитавши це запитали Бога: “Що маю робити, щоби успадкувати мудрість і величність старості? Яке життя вже сьогодні маю провадити, щоби удостоїтися такого вінця?”