Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

Глибина Божого Слова - Дабар - біблійний курс

Глибина Божого Слова Библия
Роман Лаба OSPPE

Як настав сьомий місяць, і сини Ізраїля були по своїх містах, увесь народ, як один чоловік, зібрався на майдані, що перед Водяними ворітьми, і сказали Езрі книжникові принести книгу закону Мойсея, що його дав Господь Ізраїлеві. 2. І приніс Езра священик закон до громади чоловіків, жінок і всіх, що могли розуміти, – першого дня сьомого місяця, – 3. і читав його на майдані, що перед Водяними ворітьми, від світанку до полудня, перед чоловіками, жінками й тими, що могли розуміти; прихиливсь увесь народ вухами до книги закону. 4. Книжник же Езра стояв на дерев’яному помості, зробленому для того, а коло нього стояв Маттітія, Шема, Аная, Урія, Хілкія, Масея – праворуч, а ліворуч Педая, Мішаел, Малкія, Хашум, Хашбадана, Захарія, Мешуллам. 5. Відкрив Езра книгу перед очима всього народу, бо він був вище від усього народу; а як він відкрив її, ввесь народ підвівся, 6. І хвалу воздав Езра Господові, великому Богові, а ввесь народ відповів: «Амінь, амінь», знявши руки вгору, й вклонився, впавши перед Господом обличчям до землі. 7. Ісус, Бані, Шеревія, Ямін, Аккув, Шавтай, Годія, Масея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та левіти тлумачили народові закон, тим часом як народ стояв на своєму місці. 8. Вони читали книгу закону Божого виразно та викладали значення, щоб читане було зрозумілим. 9. Тоді начальник Неємія, священик та Езра й левіти, що вчили народ, сказали до свого народу: «Цей день – святий Господові, Богові вашому; не сумуйте й не плачте!» – бо ввесь народ плакав, слухаючи слова закону. 10. Далі сказав їм: «Ідіть, їжте жирне й пийте солодке, та посилайте частки тим, у кого не напоготовлено нічого, бо день цей святий Господеві нашому, й не журіться, бо радість у Господі це ваша сила.» 11. І левіти втихомирювали народ, промовляючи: «Вгамуйтесь, бо день цей святий, не умуйте.» 12. Тоді ввесь народ пішов їсти й пити, й посилати частки та веселитись, бо зрозуміли слова, які їм вияснено. 13. Другого ж дня зібрались голови родин усього народу, священики й левіти; до книжника Езри, щоб зрозуміти слова закону. 14. От вони знайшли написане в законі, як то Господь наказав через Мойсея, що сини Ізраїля мали жити в кучках під час свята сьомого місяця 15. і що вони мали оголосити й оповістити по всіх своїх містах і в Єрусалимі, кажучи: Ідіть на гори й принесіть гілляк садової й дикої оливки, гілляк миртових і пальмових, та гілляк густолистих дерев, щоб з них зробити кучки, як написано. 16. І пішов народ, і принесли й зробили собі кучки, кожний на своїй покрівлі, на своїх дворах, і на дворах Божого дому, на майдані коло Водяних воріт і на майдані коло воріт Ефраїма. 17. Уся громада тих, що вернулись із полону, зробила кучки, й жили в кучках. Від часів Ісуса Навина до того дня сини Ізраїля так не робили. Радість була вельми велика. 18. І читано книгу закону Божого щодня, від першого до останнього дня, й справляли свято сім день, а восьмого дня врочисті збори за постановою. Неемія 8, 1-18

Читання Закону Божого відбувається першого дня – це було щось найважливіше, першопланове, щось, чого не можна відкласти на завтра, на потім. Відкладений час на молитву і на читання Біблії – це втрачений час. Саме таке місце має займати Біблія в твоєму житті – ПЕРШЕ!

Час на читання Божого Слова має бути найважливішим часом дня.

Сьомого місяця – В книзі Левіт 23, 24 читаємо: Промов до синів Ізраїля так: Перший день сьомого місяця буде для вас великим пам’ятковим відпочинком, під гру святкових труб, із святими зборами. Коли відкриваєш Біблію – це святкова хвилина, пам’ятковий відпочинок. Потрібно всі інші справи відкласти!!! Читання Біблії можна порівняти до пошуку скарбу, яким є Боже Слово. Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що Його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має а купує те поле.

Чоловік, котрий знаходить врешті скарб, продає “все, що має”. Коли сідаєш роздумувати над Словом, вирушаєш по скарб, всі інші справи, проблеми, клопоти, відставляєш – відключаєшся, інакше скарбу не знайдеш. Продаєш свій час, “усе, що маєш”, щоб відкопати Слово Боже, отримати скарб пізнання Бога, розуміння Бога, скарб дружби з Богом.

Закон Божий читався в громаді. Важливо, щоб читати Святе Письмо в спільноті Церкви у вірі Церкви. Також гадано про те, що Слово Боже читалося в громаді тих, котрі могли розуміти. Не можна відкривати Біблії в громаді людей, які не мають доброї волі, щоб розуміти Слово. Не можна давати того, що посвячене собакам, а перли кидати свиням.

Два рази згадано про те, що Езра читав Закон на майдані перед Водяними Ворітьми. Майдан може означати життя Церкви, в центрі якого Слово Боже. Водяні ворота – символ хрещення через яке ми входимо в Церкву. При цьому згадано, що Езра читав перед Ворітьми Водяним Слово Боже, а не за ними – Слово Боже дозволяє мені зріло переживати християнство. Щоб добре переживати таїнства, наприклад Євхаристію, потрібна віра. Без віри таїнство і літургія незрозумілі, і часто можна їх переживати, як якесь естетичне задоволення, або театр, або як якісь чари. Щось, що дозволяє переживати Таїнства Церкви по – Божому – це віра. А віра звідки народжується? В Посланні до Римлян маємо дуже чітку відповідь на це запитання:

Рим 10, 14-17: Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра. Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас? Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.
Слухання Божого Слова є джерелом віри. З цього тексту можна побачити певну послідовність в житті християнина:

ПРОПОВІДЬ СЛОВА→ВІРА→ПРИЗИВАННЯ – МОЛИТВАСЛУХАННЯ СЛОВА

Багато біблійних текстів підтверджують цю послідовність. Читаємо так в Послані до Солунян 1, 6 – 8:
І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа 7. і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. 8. Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те.

Прийняття Божого Слова супроводжується радістю Святого Духа і вірою.
Прийняття Божого Слова супроводжується радістю Святого Духа і вірою. Зверніть увагу, що Павло вживає вираз віра в Бога, як синонім Божого Слова. Тобто віра – переживання Божого Слова в житті. Як Слово Боже впливає на переживання християнства допоможе нам зрозуміти текст з Мт 12, 1 – 8:

Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти. 2. Побачили це фарисеї і кажуть до нього: “Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу”. 3. Він відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним? 4. Як ото він увійшов у дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, 5. Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають? 6. Я ж: кажу вам, що тут більше, ніж храм. 7. Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили. 8. Бо Син Чоловічий – Господь і суботи.”

Зверніть увагу на слова, які говорить Ісус: Хіба ви не читали!!! Хтось, хто не читає Слова, той не знає, що перед Богом можна, а чого не можна. Не відрізняє, що є гріхом, а що не є! Ще декілька разів Ісус вживає цього виразу – Хіба ви не читали:І підійшли до нього фарисеї і, спокушаючи його, запитали: “Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої будь причини?” 4. Він відповів їм: “Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою, 5. і мовив: Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом, 6. так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає (Мт 19, 1 – 4)… – Без Божого Слова не буде жодного розпізнання правильних Божих взаємовідносин між людьми.

Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” – обурилися 16. і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу. (Мт 21, 15 – 16)…” – Без читання Божого Слова не будемо знати, яким чином воздати хвалу Богові, як молитися, не будемо розуміти Літургії.

Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших (Мт 21, 42)… – Без Божого Слова не розпізнаємо Наріжного Каменя – Ісуса. Не зможемо також розпізнати Святих серед нас.

А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже: 32. Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог – не мертвих, але живих (Мт 22, 31 – 32)! – Без читання Божого Слова Бог буде для нас Богом мертвих а не живих, ми не зможемо пізнати живого Бога.

Езра читав Закон від світанку, аж до полудня – тобто потратив на це зайняття всю свою денну активність (саме в цей час людина тратить найбільше сил). Найважливіші свої сили Езра потратив на Боже Слово.

Прихиливсь увесь народ вухами до книги Закону… – (азан євр. – прихилити вуха, слухати, вислухати, досліджувати, розважати) – Проп 12, 9.
Книжник Езра, коли читав Боже Слово, стояв на ДЕРЕВ’ЯНОМУ ПОМОСТІ. В серці розуміння Біблії – хрест Ісуса – «дерев’яний помост». Біблію читаємо і розуміємо завдяки пасхальній тайні Христа Ісуса – смерті і воскресінню Божого Сина. Якби Езра не читав з дерев’яного помосту, багато людей не почуло б і не зрозуміло б.

Відкрив Езра книгу перед очима всього народу, бо він був вище від усього народу; а як він відкрив її, ввесь народ підвівся… – Відкривати Книгу – надзвичайно важлива місія. Якщо завдяки тобі Книга буде вище народу, то ти завдяки Книзі ти також буде на такому ж місці. Коли Езра відкрив Книгу ввесь народ підвівся. Вистачить відкрити Книгу Писання, щоб чиєсь життя підвелося. Часом не потрібно якихось надзвичайних рад, вистачить відкрити Книгу.

Незнання Письма – незнання Христа

Відкрити Книгу – це також відкрити Бога. Бог сам себе об’являє в Біблії, дозволяє відкрити себе. Незнання Письма – незнання Христа (св. Ієронім). Роздуми над Божим Словом подібні до входу в святиню. Спершу бачиш те, що на зовні: товсті стіни – на початку не розумієш цього слова, воно відпихає, краще якусь цікавішу книгу почитати. Але як кожна святиня має двері, так і Біблія має двері. Цими Дверима є Ісус. Сам Ісус говорить про себе в Євангелії від Йоана такі слова:
Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько

(Йо 10, 9)…
Хто увійде в Біблію через Ісуса, який є брамою до розуміння Писання, то віднайде і скоштує справжні смак Святого Письма – знайде пасовисько. Що означає увійти через Ісуса? Це означає шукати Ісуса в кожному біблійному тексті Святого Письма чи то Старого чи Нового Завіту. Так, як крізь двері входиш до святині, так через Ісуса потрапиш у внутрішні двори Біблії, відчуєш биття Божого Серця, почнеш розуміти не тільки те, що на зовні, але і шукати глибшого змісту, не тільки буквального, але і духовного. Але це ще не все. В середині храму є таке місце, яке називається Святе Святих (Кадош кадошім) – регулярне спілкування з Божим Словом веде саме до святої святих, до містичного поєднання з Богом. Перед святе святих була заслона, яка знову ж таки коли розірвалася..? Саме тоді, коли був розп’ятий наш Господь. В Христі Ісусі – Бог відкрив себе повністю, вже нічого не має перед нами прихованого. Тому Ісуса називаємо також Словом. Ісус говорить своїм учням: Хто мене бачить Отця бачить. Святий
Йоан від Хреста, вчитель і доктор Церкви повчає так:
З того часу, коли Бог дав нам свого Сина, Котрий є Його Єдиним Словом, через це одне Слово сказав нам все нараз, і вже немає чого більше добавляти.
Все Писання звершилося в Одному Слові – Ісус!!! Тому читати Письмо, поминаючи Бога – Слово недоцільно. В Йо 10, 30 Ісус говорить про те, як Він об’являє Отця і каже такі слова: Я і Отець – одно. Це одкровення має тісний зв’язок зі словом. На єврейській мові цей вірш звучить: Ані ве ха Ав ехад анахну! Слово «ехад» це те ж саме слово, якого в тексті «Слухай Ізраїлю, Господь, твій Бог, Бог один (ехад)» (Втор. 6, 4). Одкровення Єдиного Бога розпочинається від слова «слухай».
І хвалу воздав Езра Господові – Коли відкриваєш Книгу, воздаєш хвалу. Спочатку Езра відкрив Книгу, а потім воздав хвалу. Народ прославив Бога і впав ниць лицем до землі – поклоніння. Коли відкриваєш Книгу, твоє життя набирає іншого характеру, починає бути прославленням і поклонінням Господа – Прип 25, 2!!! Спочатку Езра відкрив Книгу, а потім воздав хвалу. Чому така послідовність? Спочатку – Боже Слово, потім молитва, перш за все слухання того, що Господь говорить до мене, яка Його воля, потім відповідь на Слово.

Святий Амвросій з Мілану: Коли молишся – говориш до Бога, коли читаєш Боже Слово – Він говорить до Тебе.

Будь які взаємовідносини являються діалогом, подібні наші взаємовідносини з Богом:

  1. Ми говоримо, Бог слухає – молитва.
  2. Бог говорить, ми слухаємо – читання Божого Слова.

Не може забракнути якогось з цих двох елементів, бо інакше діалог перестане бути діалогом. Як ми слухаємо Божих слів, так Бог буде слухати нашої молитви. Плідність і ефективність нашої молитви дійсно залежить від того, як ми слухаємо Боже Слово – Йо 15, 7:
Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!
Коли слова Ісуса (Боже Слово) буде перебувати (це дієслово показує постійність, тривалість), то здійсниться все, чого лиш попросимо. Маємо в цьому тексті виражений міцний зв’язок між перебуванням Божого Слова в серці і молитви.
Чому Ісус мав таку сміливість заявити, що все, чого лиш забажаєш? Може тому, що той, хто читає Боже Слово нічого не – Божого не попросить. Все, що попросить, буде згідне з Божою волею, зі Словом, яке буде перебувати в його серці.
Коли хтось не читає Божого Слова, то не знає про що Йому просити Бога, ані Бога не сприймає таким, яким Він є. Важливо триматися наступного порядку:

  1. Слухання Бога, Його слів, Його очікувань.
  2. Молитва – відповідь Богу на почуте слово.

1 Йо 3, 22: і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
Спершу християни мають берегти заповіді (Боже Слово), потім чинять те, що Богові угодне, чого Він хоче і саме тому, все, чого б вони не просили здійсниться їм. Йоан Апостол пояснює цю правду ще на іншому місці:

1 Йо 5, 14: І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.
Щоб просити Бога згідно з Його волею, потрібно знати, яка є Його воля. А звідки я можу про це дізнатися? З Святого Письма. Саме тут Бог об’являє свою волю. Святий Ісаак Сирійський повчає: Читання – джерело молитви.
Чим є молитва без читання Святого Письма. Про це досить міцно і радикально повчає Книга Приповідок 28, 9:
Притчі 28, 9: Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.
Чому Біблія так суворо картає молитву без читання Божого Слова. Може трохи більше пояснить Яків Апостол :

Як 4, 3: прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
Святий Августин дає одну чудову пораду: Старайся нічого говорити без Нього і Він нічого не скаже без тебе (Ennaratio in Psalmos). Тобто молися до Бога, розмовляй з Господом вживаючи Його ж власних слів. Господь вислуховує такі молитви, бо Його Слово вірне і те, що Він обіцює, те і виконує. Коли наша молитва складається з Божих слів, базує на Божих обітницях, то така молитва натхнена і сам Божий Дух молиться в нас (Рим 8, 26 – 27).
Прекрасним прикладом поєднання Божого Слова і молитви є літургія, де ми не тільки читаємо, слухаємо Боже Слово, але і Ним молимося, Його виспівуємо. Молимося Божим Словом, коли молимося псалмами, новозавітними гімнами. Іншим прикладом, де Боже Слово стає нашою молитвою є молитва Отче наш. Отче наш – Боже Слово, тому що це текст біблійний і одночасно є нашою молитвою Богу, нашою відповіддю.
Тому біблійні молитви – чудовий спосіб будувати, укріпляти, мої правдиві взаємовідносини з Богом. Про молитву Отче наш святий Кипріан Карфагенський говорить: Чи наш Небесний Отець зможе нам чогось відмовити, коли побачить свого Сина, який молиться в нас?
7. Ісус, Бані, Шеревія, Ямін, Аккув, Шавтай, Годія, Масея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та левіти тлумачили народові закон, тим часом як народ стояв на своєму місці.

8. Вони читали книгу закону Божого виразно та викладали значення, щоб читане було зрозумілим. – Коли левіти тлумачили народові закон, написано, що народ стояв на своєму місці. Боже Слово ставить тебе на твоє місце. Якщо не знаєш свого покликання, або відчуваєш себе не на своєму місці, то розпочни читати Боже Слово і проси Господа, щоб поставив тебе на твоє місце. Без читання Божого Слова важко розпізнати своє покликання.…ввесь народ плакав, слухаючи слова закону. 10. Далі сказав їм: «Ідіть, їжте жирне й пийте солодке, та посилайте частки тим, у кого не напоготовлено нічого, бо день цей святий Господеві нашому, й не журіться, бо радість у Господі це ваша сила.» 11. І левіти втихомирювали народ, промовляючи: «Вгамуйтесь, бо день цей святий, не умуйте.» 12. Тоді ввесь народ пішов їсти й пити, й посилати частки та веселитись, бо зрозуміли слова, які їм вияснено. Народ плакав, слухаючи слова Книги, але радів, коли зрозумів слова, які їм пояснено. Життя без розуміння Божого слова – це плач і смуток, а з Божим Слово – радість, свято. Подібно розповідає Книга Одкровення:
І я побачив у правиці того, хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і назовні, запечатану сімома печатями. І я бачив ангела могутнього, що проголошував голосом гучним: «Хто достойний розкрити книгу і розняти печаті її?» Та ніхто не міг – на небі, ні на землі, ні під землею – розкрити книгу, ні глянути в неї. І я плакав дуже, бо ніхто достойний не знайшовся – розкрити книгу, ні глянути в неї. Тоді один із старших каже мені: «Не плач, ось переміг лев від племени Юди, паросток Давида, так що може розкрити книгу й сім печатей її.» І я бачив посеред престола і чотирьох істот, і посеред старших Агнець стоїть, мов заколений, який має рогів сім і очей сім, що є сім духів Божих, посланих на всю землю. І прийшов і взяв книгу з правиці того, хто сидить на престолі. І коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старші впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяму, що є молитви святих. І співають пісню нову, говорячи: «Достойний ти взяти книгу і розкрити печаті її; бо ти був заколений, і викупив Богові кров’ю своєю з кожного племени і язика і люду і народности; і зробив їх царством священиків Богу нашому; і царствуватимуть на землі.»
Йоан плакав, коли ніхто не міг розкрити Книгу. Зараз найчастіше, коли хтось не розуміє Божого Слова, то кидає таке читання і вже більше не повертається до нього. В Псалмі 126 читаємо такі слова:
5. Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати, 6. Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою.
Посів Божого Слова супроводжується труднощами слізьми. Читання Божого Слова інколи виглядає, як маленька мірка зерна, яку зі слізьми людина кидає в ниву свого серця. Нічого з цього не розуміє, мало що бачить, але плоди такого терпіння і наполегливості дають радість. Не випадково також написано повертається додому радий, несучи снопи з собою. Боже Слово повертає нас до дому Отця.
Другого ж дня зібрались голови родин усього народу, священики й левіти; до книжника Езри, щоб зрозуміти слова закону. Голови народу – лідери мають більше від усіх присвячувати час на читання Божого Слова. Ісус навчав натовпи, але окремо ще пояснював притчі Апостолам:
І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш”(Мт 13, 10)?
Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі (Мт 13, 36).”
Читання Книги Закону спонукало Свято Кучок – читання Божого Слова веде до святкування спільноти!!! Вже на самому початку тесту читаємо, що весь народ зібрався, як один чоловік, щоб слухати Закон. Читання Божого Слова збирає спільноту і будує її. Свято Кучок, свято, під час якого приносили вогняні жертви:
«Промов до синів Ізраїля так: П’ятнадцятого дня цього сьомого місяця – свято кучок, сім день, на честь Господа. 35. Першого дня будуть святі збори. Ніякої тяжкої роботи не робитимете. 36. Сім день приноситимете вогняні жертви Господеві; восьмого дня будуть у вас святі збори, і спалюватимете вогняні жертви Господеві; це врочисте зібрання; ніякої тяжкої роботи не робитимете (Левіт 23, 34 – 36).
Не важко тут побачити образ Святого Духа. Читання Божого Слова зміцнює спільноту і дає Святого Духа. В Біблії часто Боже Слово супроводжується різними символами Святого Духа. Читання, приймання Божого Слова супроводжується помазанням Святого Духа:
Втор 4, 35 – 36:  Тобі воно було показане, щоб ти знав, що Господь – то Бог, що нема другого, крім нього.  З небес він дав тобі почути свій голос, щоб тебе навчити, і показав тобі на землі свій великий вогонь і з-посеред полум’я ти чув його слова…
Щоб почути Божі Слова потрібне полум’я Святого Духа. Чим більше слухаєш Слово, тим більше полум’я розпалюється.
Пс 39, 4: У мене в нутрі запалало моє серце. Від думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій…

Єр 23, 29: Чи ж моє слово не схоже на вогонь, – слово Господнє, – на молот, що розбиває скелю?

Сам Ісус говорить про свою місію, своє покликання такі слова:

18. “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, 19. оповістити рік Господній сприятливий.”20. А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.” (Лк 4, 18 – 21).

Проповідь Доброї Новини супроводжується помазанням Святого Духа в житті і місії Ісуса.

Без Проповіді Слова, Дух Святий не приходить, а без Божого Духа не має спільноти дітей Божих. Усі боті, що їх водить Дух Божий вони – сини Божі (Рим 8, 14). Церква, як спільнота Божа, Боже скликання (еклезія – скликання) повстала з проповіді Доброї Новини. Спільнота, де забракне Божого Слова перестає бути Божим скликанням. Святий Павло пише послання до Филип’ян, в якому виражає своє бажання бачити в єдності цю спільноту. Пригляньмося до цього тексту – Флп 2, 1 – 4:
Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя, 2. то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі. 3. Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; 4. майте на увазі користь не власну, а радше інших. 5. Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.
Павло поєднує єдність спільноти, говорить про спільність духа, дослівно написано про спільноту духа, сопричастя духа і плекання в собі думок Христа. Яким чином я можу плекати в собі думки Христа Ісуса? Роздумуючи над Святим Письмом, присвоюємо ми думки і прагнення Божого Сина бути слухняним Отцеві.

Передача “Бібілійний погляд” на Радіо Марія

Коментарі

  1. “Тільки в пошуках Бога і божественного
    не знай міри і насичення.
    Бог ще більше дарує Себе тим, хто приймає Його.
    Він Сам прагне тих, хто прагне Його,
    безнастанно і щедро виливаючи Себе їм.”

    Григорій Богослов.