• Олексій Кіслухін
• Дата публікації 21 Березня, 2013
• http://kaleo.org.ua

Апостол Яків у своєму посланні (1, 23-25) порівнює Святе Письмо із дзеркалом. А дзеркало має властивість показувати нам нас самих. Що більше пізнаєш Боже Слово, то більше пізнаєш Ісуса, а перед Ним не зможеш приховати свого серця.

Можемо побачити це на декількох прикладах із самої Біблії. Йн 1,43-51: Натанаїл запрошує Филипа пізнати Месію – Ісуса. Спочатку написано: “Побачив Ісус, що Натанаїл підходив до нього”. Твоє пізнання Бога бере початок саме з цього: це Він побачив тебе, звернув на тебе увагу.
“Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства!” Коли Ісус назвав Натанаїла справжнім ізраїльтянином, правдивим ізраїльтянином? Коли той ішов до Нього. Коли ти наближаєшся до Бога, тоді стаєш правдивим, справжнім. Коли стаєш перед Богом – пізнаєш себе, але також пізнаєш Бога, як це сталося з Натанаїлом. Він, ставши перед Богом, пізнав, як Його бачить Бог. Можливо, на нього ніхто доти не дивився такими очима. Пізнавши себе, Натанаїл також пізнав Бога і Його любов: “Учителю, Ти – Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!”
Коли зустрічаєшся з Богом у Його Слові, то пізнаєш, ким ти є насправді, яким є твоє життя. В сентенціях Отців Пустині читаємо повчання Авви Матоеса: чим більше людина наближається до Бога, тим більше бачить, що вона грішна. Пророк Ісая, узрівши Господа, казав, що він має нечисті вуста (пор. Іс 6,5).
Прочитаймо ще один текст, добре усім знаний, який розповідає про досвід, схожий на той, що мав Натанаїл: Мт 16,13-20. Цей уривок, безсумнівно, є дуже важливим текстом для католицького розуміння Церкви. Євангеліє підкреслює роль Апостола Петра і його намісників. Не применшуючи так важливих богословських правд, спробуймо поглянути на іншу сторону цього опису.
Ісус очікує від своїх учнів, що їхня думка про Нього буде іншою, ніж думка натовпу, що Його учні матимуть інше пізнання Його, ніж люди цього світу. Озвався Симон Петро і заявляє: “Ти – Христос, Бога Живого Син”. – Петро має пізнання Ісуса як Месії, посланого Богом. “Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець Мій небесний” – тобто щасливий той, хто має пізнання Бога, і то не пізнанням людини (“бо не тіло і кров це тобі об’явили”), а з Божого об’явлення (“але Отець Мій небесний”). Після слів, які описують пізнання Ісуса Петром, стоять слова Ісуса, які дозволяють Петрові глянути на самого себе: “І Я тобі заявляю, що ти Петро (скеля)…”
Пізнаєш правду про Бога – пізнаєш правду про себе. Поль Клодель у своєму творі “Я люблю Біблію” каже, що радше Біблія мене досліджує, ніж я досліджую її. Тому важливо пам’ятати, що як я дозволяю Богові читати моє серце, так і Він буде переді мною розгортати свої сторінки.
Однією з перешкод для розуміння Божого Слова є самонесприйняття. Той, хто приховує правду про себе, матиме труднощі і з читанням Біблії.

А дзеркало має властивість показувати нам нас самих…

ВПРАВА

Коли читаєш Слово Боже – важливо ставити два запитання: як це слово здійснилося в Ісусі Христі? Як воно збувається в моєму житті? Іншими словами, де я бачу себе в цьому тексті?
Кожна зустріч з Ісусом провадить до глибокого пізнання власного серця. Кожна зустріч зі Словом веде до пізнання Бога і себе самого. Насправді, кожен біблійний текст може бути для тебе наче криниця: що глибше зазираєш, то виразніше бачиш своє відображення. Обмежмося кількома прикладами.
Прочитай уважно Йн 4, де описується зустріч Ісуса з самарянкою. Що довше триває ця зустріч, то більше самарянка дізнається про Ісуса: пізнає Його, але також дізнається багато чого про себе саму. Випиши, які саме істини пізнала ця жінка, як це вплинуло на її життя.
Наступною спробою приглянутися до дзеркала може бути Лк 5,1-11. Текст розповідає про покликання Апостола Петра. Одного чудового дня Ісус увійшов до його човна і запросив Симона відчалити на глибину. Як гадаєш, що саме означає в твоєму житті відчалити на глибину? Що дізнався Симон про себе під час цього невеличкого плавання з Ісусом? Краще зрозуміти євангельський текст допоможе один фрагмент зі Старого Завіту, який розповідає про покликання пророка Ісаї: Іс 6,1-8. Який твій особистий досвід?
Наступні два тексти мають спільний мотив. Прочитай 2 Сам 12,1-12 і Лк 7,36-50. У першому випадку пророк Натан розповідає Давидові історію, яка має демаскувати його гріх. На завершення пророк каже: ідеться про тебе самого! Саме такою є місія Слова Божого – сказати нам, ким ми є. Під час читання цього тексту зверни увагу на почуття Давида, коли він слухав Натана. Як гадаєш, на кого насправді розгнівався цар Давид? У другому випадку Ісус розповідає Симонові історію про двох боржників, – також задля того, щоб показати йому його ж самого і його неправильне ставлення до жінки, яку всі вважали грішницею, виявити його приховане незадоволення і обурення.
Які почуття наповнюють твоє серце, коли ти читаєш Писання?